Послуга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Послуга
Досліджується в економіка
Вужчий зовнішній клас schema.org/GovernmentService
schema.org/CableOrSatelliteService
schema.org/CurrencyConversionService
schema.org/PaymentService
Частково збігається з service markd
Є об'єднанням див. список:d
CMNS: Послуга у Вікісховищі

По́слуга (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи. «Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті»[1].

У комерції — трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю послуги є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживної вартості.

Послугою також називають діяльність з надання певного матеріального чи нематеріального блага іншій особі, що здійснюється для задоволення її особистих потреб[2].

Послуги входять до третинного сектора економіки, який став провідним у розвинутих країнах в епоху постіндустріалізму.

Послуги є об'єктом цивільних прав.

Значення[ред. | ред. код]

Серед чинників, що стимулюють розвиток ринку послуг, домінуючими є прискорений розвиток науково-технічного прогресу та пов'язане з інтенсифікацією виробництва зростання прибутків населення[1].

У сучасному суспільстві сфера послуг, задовольняючи широкий спектр суспільних та індивідуальних потреб, сприяє ефективному розвитку економічних і соціальних відносин.

Властивості[ред. | ред. код]

Невіддільність послуг — одна з основних характеристик послуг, яка полягає в тому, що вони одночасно надаються і споживаються. Їх не можна відділити від джерела незалежно від того, надається послуга людиною або машиною. Їх не можна зберігати для подальшого продажу або використання, в цьому полягає їх недовговічність. Непостійність якості послуг полягає в тому, що їхня якість може дуже сильно змінюватися залежно від того, хто, коли, де і як їх надає.[джерело?]

Класифікація[ред. | ред. код]

У міжнародній торгівлі розглядають понад 600 різновидів послуг, об'єднаних в такі класифікаційні групи[1]:

  1. транспортне обслуговування з підрозділом на пасажирські та вантажні перевезення;
  2. мандрівки ділові та особисті;
  3. зв'язок;
  4. будівництво;
  5. страхування;
  6. фінансові;
  7. комп'ютерні, інформаційні послуги;
  8. роялті та ліцензування;
  9. інші бізнес послуги, такі як посередницькі, технічні, лізінгові;
  10. персональні, культурні та рекреаційні послуги;
  11. послуги державних установ.

Послуги виробничі — нематеріальний результат виробничої діяльності, що виявляється безпосередньо у виді діяльності, спрямованої на зміну споживчих властивостей продукції.
Послуги матеріальні — послуги, надані споживачам переважно у сфері обігу суспільного продукту. Матеріальні послуги містять у собі діяльність підприємств і організацій вантажного транспорту, заготівлі, торгівлі, матеріально-технічного постачання.
Послуги на світовому ринку — послуги, що надходять на зовнішній ринок, які здебільшого не мають упредметненої форми. Вони утворюють світовий ринок послуг, що розчленовується на більш вузькі ринки: ліцензій і ноу-хау, інженерно-консультаційних, транспортних послуг тощо.
Послуги з післяпродажної підтримки товару — послуги, спрямовані на підкріплення реального товару.
Послуги торгові — додаткова діяльність торговельного підприємства, спрямована на надання допомоги покупцям у здійсненні купівлі товарів, їхній доставці і використанні.[джерело?]

Якість та впорядкування надання послуг[ред. | ред. код]

На якість послуги впливають час і місце надання, кадровий склад, рівень кваліфікації, психологічні особливості, навіть стан здоров'я та настрій виробника послуги. Особисті властивості споживача також впливають на оцінку якості отриманої послуги[1].

Торгівля послугами[ред. | ред. код]

«Економіка послуг»[ред. | ред. код]

Ринок послуг[ред. | ред. код]

Характерними ознаками ринку послуг є[1]:

  • підвищена ризикованість, пов'язана зі значною мінливістю попиту
  • різнорідність діяльності за характером і масштабами, що спричинює значну структурованість ринку
  • мобільність суб'єктів ринкової діяльності
  • значна галузева та територіальна диференціація, викликана відмінами в рівні економічного розвитку та життя населення
  • динамізм та диверсифікація, викликані зростанням потреб населення.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 21 грудня 2011. 
  2. Див.: Закон України «Про захист прав споживачів» [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.], п. 17 ст. 1.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]