Сріблодзьоб індійський
| ?Сріблодзьоб індійський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Бурий сріблодзьоб (Euodice) |
| Вид: | Сріблодзьоб індійський |
| Біноміальна назва | |
| Euodice malabarica (Linnaeus, 1758) | |
Мапа поширення виду | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Euodice malabarica | |
| Euodice malabarica | |
| 916655 | |
| 22719770 | |
| 247812 | |
Сріблодзьоб індійський[2] (Euodice malabarica) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Поширений в Південній Азії.
Природній ареал виду охоплює величезну територію Індійського субконтиненту від південного Пакистану на сході до південно-західного Бангладеш (район Сундарбан), усю центральну та південну Індію, а також північну та східну частини Шрі-Ланки. Вид також був інтродукований випадково або спеціально в численні сусідні території, включаючи Непал, значну частину Близького Сходу (Іран, Саудівська Аравія, Катар, Оман, Кувейт, Йорданія та Ізраїль), а також в інших місцях, таких як Сполучені Штати, Пуерто-Рико, Ніцца та Віргінські острови (де завезена популяція вимерла).
Населяє савани, прерії та оброблені поля, навіть поблизу сіл. Хоча він віддає перевагу рівнинним місцевостям на низькій висоті, у деяких передгірних регіонах свого ареалу (наприклад, у передгір'ї Гімалаїв) можна спостерігати окремі екземпляри на висоті понад 1200 м.
Птах завдовжки 11-11,5 см з довгим чорним хвостом. Він має сірувато-сріблястий дзьоб, жовтувато-коричневу голову, а ділянка біля ніг біла, з темними крилами. Обидві статі мають схожу зовнішність, а пташенята мають більш жовте забарвлення і коротший хвіст.
Це невеликий зграйний птах, який харчується переважно насінням. Він часто відвідує відкриті поля та оброблені території, особливо ті, що розташовані поблизу джерела води. Він гніздиться в покритих мохом спорудах на деревах, відкладаючи від чотирьох до десяти білих яєць за раз.
- ↑ BirdLife International (2018). Euodice malabarica: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 вересня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |