Стадник Йосип Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосип Дмитрович Стадник
Зображення
Народився 18 березня 1876(1876-03-18)
с. Валява, Перемишльський повіт, Галичина
Помер 8 грудня 1954(1954-12-08) (78 років)
Львів, Україна
Національність: українець
Громадянство: Помилка Lua у mw.wikibase.entity.lua у рядку 88: data.schemaVersion must be a number, got nil instead.
Рід діяльності: актор, режисер і театральний діяч
Дружина: Помилка Lua у mw.wikibase.entity.lua у рядку 88: data.schemaVersion must be a number, got nil instead.
Діти: Стефанія Стадник
IMDb: ID 0821185

Йо́сип Дми́трович Ста́дник (18 березня 1876, с. Валява Перемишльського повіту, Галичина — 8 грудня 1954, м. Львів) — український галицький актор, режисер і театральний діяч; чоловік Софії і батько Стефанії Стадник. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (з 1940 року).

Життєпис[ред.ред. код]

Дитячі та шкільні роки провів у Романівці та Великих Бірках (тут батько працював залізничником). У 1890—1894 роках навчався в Тернопільській чоловічій учительській семінарії.[1] Тут 1894 під час гастролей Львівського українського театру склав із Іваном Рубчаком конкурсні іспити і вступив до театру товариства «Руська бесіда» в м. Львів. Закінчив польську драматичну студію Конопка.

1894—1913 — у «театрі товариства Руська Бесіда» у Львові, з 1906 його режисер і директор. 19 січня 1902 — одружився з Софією-Кароліною Мужик-Стечинською, у 1903 народився перший син Ярема. 21 листопада 1904 — народження другого сина Михайла.

1917—1918 — актор і режисер у Театрі Миколи Садовського в Києві. 1919 — очолював Український Театр ЗОУНР у Станіславі і в Кам'янці Подільському. 1921—1924 (до 1923 р. разом з О. Загаровим) — завідував театром «Української Бесіди» у Львові. Пізніше очолював різні трупи і власну («Артистичне Турне»). 1939—1941 — мистецький керівник Державного Українського драматичного театру імені Лесі Українки у Львові.

З березня 1940 р. Депутат Верховної Ради Української РСР 1-го скликання від Радехівського округу. 1941 — у Львівському Оперному Театрі.

1942—1944 — очолював Підкарпатський Театр у Дрогобичі. 1944—1947 — режисер «Театру Мініатюр» у Львові. Репресований, по поверненні з заслання (з Углича над Волгою) до Львова незабаром помер 8 грудня 1954 року.

Серед учнів Стадника: Микола Бенцаль, Амвросій Бучма, Ярослав Геляс, Мар'ян Крушельницький, Євген Коханенко, Лесь Курбас та інші.

Творчий доробок[ред.ред. код]

Йосип Стадник — багатогранний актор, зіграв понад 130 ролей у різних жанрах драматургії. Його акторськими шедеврами були:

Як режисер поставив понад 240 вистав, у тому числі 160 драматичних творів, 15 опер, 50 оперет і близько 10 сцен у «Театрі Мініатюр».

  • Західно-європейський репертуар:
    • «Загибель Надії» (Г. Геерманса),
    • «Примари» (Г. Ібсена),
    • «Романтичні» (Е. Ростана),
    • «Хвилі моря й любови» (Ф. Ґрільпарцера),
    • «Вільгельм Телль» (Ф. Шіллера) та інші;
  • опери:
    • «Жидівка» (Ш. Галеві),
    • «Мадам Батерфляй» (Д. Пуччіні),
    • «Кармен» (Ж. Бізе),
    • «Травіата» (Дж. Верді),
    • «Фавст» (Ш. Ґуно),
    • «Казки Гофмана» (Ж. Оффенбаха),
    • «Продана наречена» (Б. Сметани),
    • «Галька» (С. Монюшка) та інші;
  • оперети:
    • «Баядерка», «Маріца» (І. Кальмана),
    • «Кльокльо» (Ф. Легара) та інші.

Переклав понад 50 драматичних творів і лібретто опер зі світової літератури. Залишив спогади.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Медведик П., Миськів В., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина… — С. 65.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]