Русалка (видавництво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Видавництво
«Русалка»
Тип видавництво
Заснування 1911
Засновник(и) Григорій Гануляк
Штаб-квартира Львів, Польська Республіка
Територія діяльності Галичина
Галузь Видавнича справа
Продукція книги, поштівки
Власник(и) Григорій Гануляк

«Русалка» — видавництво у Львові яке друкувало твори українських та зарубіжних літературних класиків, п'єсів, дитячих творів, поштових листівок і репродукції картин українських митців від 1911 до 1939 року. Власником видавництва був галицький журналіст Григорій Гануляк.[1]

Історія[ред.ред. код]

Очолюване ним видавництво розпочало діяльність 1911  р. і проіснувало до 1939 р. Будинок видавництва розташовано на вул. Куркова 10 (тепер вул. Лисенка). Друкарня була в Ставропігійському Інституту у Львові, під управою Юрка Сидорака.

Будинок видавництва у Львові: вул. Куркова 10

Продукція Григорія Гануляка до 1913  р. підписувалася: «Изданием Гр. Гануляка, Львов»; «Видавництво ГГЛ, Львів»; «Гр. Гануляк, Львів». Після 1913 року — «Видавництво „Русалка“»[2] і «Видавництво „Бистриця“». За його підготовкою виходила «Книгозбірня школярика» (щомісячні випуски), він був й автором частини дитячих творів цього циклу.[1] Водночас видавав «Літературну бібліотеку», «Театральну бібліотеку», «Діточу бібліотеку» і «Селянську бібліотеку».

Широкою популярністю також користувалися художні поштові картки, що видавалися «Русалкою» які вирізнялися дуже високим рівнем офсетного кольорового друку та широтою українознавчої тематики. Підтвердженням цьому може бути навіть побіжна характеристика кола тематичних інтересів видавництва: українські типи Галичини (після 1911) та Волині (1924), фотографії акторів українських театрів (1923), ілюстрації Ярослава Пстрака до повісті М.  В.  Гоголя «Тарас Бульба» (1913), репродукції творів відомих і маловідомих українських художників Антіна Манастирського (1917), Степана Томасевича (1917), Одо Добровольського (1913), Євгена Турбацького (1913) та ін.[2]

Кольорові картки з циклу «Український орнамент» були прекрасно виконані художником Теодорем Гриневичем, відзначені високим рівнем поліграфічного друку, стали надзвичайно цінним джерелом наукової інформації про високі зразки української народної творчості кінця XIX—початку XX  ст.[2] На коломийській виставці гуцульських виробів 1912 року видавництво артистичних карток Григорія Гануляка було відзначене від імені архикнязя Карла I Франца-Йосифа і архикнягині Зіти похвальним дипломом.[3]

Видання[ред.ред. код]

Літературна Бібліотека «Русалки»[ред.ред. код]

№ 1 Олесь Бабій: Ненависть і любов (Поезії). Львів 1921

№ 2 Клим Поліщук: Скарби віків (Українські лєґенди). Львів 1921

№ 3 Клим Поліщук: Воєнко (Із записної книжки). Львів 1921

№ 4 Галина Орлівна: Шляхом чуття (Новелі). Львів 1921

№ 5 Олесь Бабій: Шукаю людини (Нариси). Львів 1921

№ 6 Василь Лімниченко: Хуртовина (Поезії). Львів 1921

№ 7 Василь Софронів: Під сміх війни (Нариси). Львів 1921

№ 8 Клим Поліщук: Розпята душа (Оповідання з латишського життя). Львів 1921

№ 9 Клим Поліщук: Веселе в сумному (Сатирично-гумористична збірка). Львів 1921

№ 10 Клим Поліщук: Жменя землі (Галицькі леґенди). Львів 1921

№ 11 Володимир Островський: Хома Дубило (Історичне оповідання з життя Холмщини). Львів 1921

№ 12 Тиберій Горобець: Квіти й бодяче. Львів 1921

№ 13 Галина Орлівна: Перед брамою (Новелі). Львів 1922

№ 14 Клим Поліщук: Отаман Зелений (Сучасний роман). Львів 1922

№ 15 Антін Павлюк: Незнайома (Уривки із записника). Львів 1922

№ 16 Федір Дудко: Краса життя (Оповідання). Львів 1922

№ 17 Володимир Островський: Вівці й пастирі (З життя Холмщини). Львів 1922

№ 18 Олесь Бабій: Гнів (Новелі). Львів 1921

№ 19 Клим Поліщук: Ангельський лист (Оповідання). Львів 1923

№ 20 Михайло Приймак: Кстини (Картина з Лемківщини). Львів 1923

№ 22. Октав Мірбо: Злодій (Пєса на 1 дію. Переклад Миколи Вороного). Львів 1923

Театральна Бібліотека «Русалки»[ред.ред. код]

№ 1. Гр. Марусин: Хоч раз його правда, шутка на 1 дію, другий наклад, дієвих осіб 5. 24 стор.

№ 2. Д. К.: Неповелося, фарса на 1 дію зі співами і танцями; дієвих осіб 3. 16 стор.

№ 3. Ле-ле: Перший голова Ревкому, фарса на 1 дію зі співами, дієвих осіб 7. 20 стор.

№ 4. Ле-ле: Після равту, фарса на 1 дію зі співами. Дієвих осіб 6. 24 стор.

№ 5. Олесь Бабій: Воєнна любов, жарт на 1 дію зі співами; дієвих осіб 5. 16 ст.

№ 6. Ілля Сурґучев: Осінні скрипки, драма на 5 дій, переклад Й. Стадника

№ 7. Микола Айдарів: Фіцлі-Пуцлі, жарт на 1 дію, стор. 20, дієвих осіб 9

№ 8. Александр Фредро: Які хорі, — такі доктори, жарт на 1 дію в перекладі Й. Стадника, дієв. ос. 8, стор. 43

№ 9. Він не заздрісний, комедія на 1 дію, переклав з німецького Йосип Стадник

№ 10. Леонід Андреєв: Життя людини, драма в перекладі Федора Дудка.

№ 11. Антон Чехов: Ведмідь (Шутка на 1 дію А. П. Чехова, переклав з російської мови Йосип Стадник). Львів 1922

№ 16. Федір Дудко: Гріх (Драматична картинка на 1 дію). Львів 1922

№ 27. Трістан Бернар: Одинокий вломник на селі (Koмедія на 1 дію: пер. з фр.). Львів 1923

№ 57. В. Казанівський: Адамові сльози (або «Пяна Корова», жарт на 1 дію. З життя переселенців в Канаді.) Львів-Детройт 1926

№ 59 Сатана в бочці (Сценічний жарт на 1 дію). Львів-Детройт 1926

№ 90. Остап Цюк: Замотана справа (Жарт на 1 дію). Львів 1929

Народній Театр[ред.ред. код]

№ 1. Клим Поліщук: Гад звіринецький (Драматична лєґенда в 4 картинах). Львів 1925

Діточа Бібліотека «Русалки»[ред.ред. код]

№ 1. Клим Поліщук: Золоті зернятка (Оповідання для дітей). Львів 1921

Діточий Театр[ред.ред. код]

№ 1. Е. А. Чебишева-Дмитрова: Самотній у лісі (Пєска на 1 дію, переклав із російського Гр. Садовський). Львів 1925

№ 2. Галина Орлівна: Князівна жаба (Пєса-казка для дітей, у 7 картинах). Львів 1925

Селянська Бібліотека[ред.ред. код]

№ 1. Калинець С. З під рідної стріхи (Вибрані вірші). Львів 1921

Народна Бібліотека[ред.ред. код]

№ 4. Калинець С. Ночь передъ новімъ рокомъ (Маланчинъ вечеръ) (Сценичный образокъ въ 3 водслонахъ). Львів 1921

№ 6. Калинець С. Вертепъ (Сценичный образокъ для колядниковъ). Львів 1921

Поштові картки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Шумілова А., Крижанівська Т. 'Вплив політичної ситуації 1921 року в Україні на випуск книжкових видань' // Вісник Книжкової палати. 2012. № 7 — С. 4
  2. а б в Фоменко Д. Д., Цинковська І. І., Юхимець Г. М. Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904–1923): Бібліогр. покажч. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; Редкол.: О. С. Онищенко (гол.) та ін.; Авт. вступ. ст. Г. М. Юхимець. – К., НБУВ: 2001. – 189 с. — С. 15
  3. Забочень М. С., Полегенький С. І. Каталог ілюстрованих поштових карток Ярослава Пстрака, виданих за життя художника у 1904–1914 роках. — Дрогобич, 1994. — 67 с.: іл. — (Каталоги поштових карток українських художників; Вип. 1). — (Дод. до газети «Дрогобицький колекціонер». — 1994. — Ч. 8/9) — С. 6.


Сигма Це незавершена стаття про видавництво.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Українські підприємства Це незавершена стаття про українську компанію або підприємство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.