Станок (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Станок (від прасл. *stanъ — «установка», «ткацький верстат») — термін, що має кілька значень.

Прилади[ред.ред. код]

  • Станок — пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму[1].
  • Станок — військовий термін, металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні механізми[1].
  • Станок (мольберт) — підставка, на якій художник або скульптор встановлюєє картину або скульптуру (див. станковий живопис)[1].
  • Станок — рідковживаний синонім верстата[1].
  • Станок — сільськогосподарський термін. Має два значення:
    • Станок — стійло, відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику[1]
    • Станок — пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування та ін., не даючи їй вільно рухатися[1].
  • Станок — пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять, напр. станок для вправ балерин[1].
  • Станок — частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок[1].
  • Станок — пристрій для покарання різками, канчуками та ін. (див. тілесні покарання)[1]

Одяг[ред.ред. код]

  • Станок — половина плахти
  • Станок (станик) — застаріла назва верхньої частини сукні від плечей до пояса, верхньої частини жіночої сорочки (до підтички), ліфа кофти, кофти, безрукавки[1].

Інше[ред.ред. код]

  • Станок — зменшено-пестливе до «стан»[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]