Старий Почаїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Старий Почаїв
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада/громада Старопочаївська сільська рада
Код КОАТУУ 6123487801
Облікова картка Старий Почаїв 
Основні дані
Населення 1 565
Територія 20.430 км²
Густота населення 76.6 осіб/км²
Поштовий індекс 47027
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°01′12″ пн. ш. 25°28′46″ сх. д. / 50.02000° пн. ш. 25.47944° сх. д. / 50.02000; 25.47944Координати: 50°01′12″ пн. ш. 25°28′46″ сх. д. / 50.02000° пн. ш. 25.47944° сх. д. / 50.02000; 25.47944
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 47025, с. Старий Почаїв, вул. Шевченка
Карта
Старий Почаїв is located in Україна
Старий Почаїв
Старий Почаїв
Старий Почаїв is located in Тернопільська область
Старий Почаїв
Старий Почаїв

Стари́й Поча́їв — село Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Центр Старопочаївської сільської ради.

До Старого Почаєва приєднано хутори Гарлани, Закаплиця, Копані та Свириневе. 1978—1992 — Старий Почаїв приєднаний до м. Почаїв.

Населення — 1623 особи (2007).

У селі є геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Старопочаївський яр».

Історичні відомості[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1442[джерело?].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Почаївської волості Кременецького повіту Волинської губернії мешкало 702 особи, налічувалось 67 дворів, існували православна церква, каплиця, 2 крамниці[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 940 осіб (466 чоловічої статі та 474 — жіночої), з яких 931 — православної віри[2].

Діяли «Просвіта» й інші товариства.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,74
російська 0,00

Пам'ятки[ред.ред. код]

Дерев'яна церква

Є церква Покрови Божої Матері (1643, дерев'яна, перебудована 1746), каплиця на честь скасування кріпацтва.

Споруджено братську могилу воїнам РА (1953), пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-3 ступені, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Оксамит» і «Почаївське», МП «Млин», плодовоягідний цех, водонасосна станція, торговельні заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • художник-різьбяр П. Колісник.

Перебували[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область