Стасів Михайло Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Ярославович Стасів
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Загальна інформація
Народження 21 листопада 1968(1968-11-21)
с. Гайворонка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 1 квітня 2016(2016-04-01) (47 років)
м. Тернопіль, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування 128 ОГПБр.png
Війни / битви Війна на сході України

Михайло Ярославович Стасів (21 листопада 1968, с. Гайворонка, Україна — 1 квітня 2016, м. Тернопіль) — український військовик, лікар-хірург, військовий медик 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Життєпис[ред.ред. код]

Михайло Ярославович Стасів народився 21 листопада 1968 в селі Гайворноці Теребовлянського району Тернопільської області.

Закінчив Тернопільську державну медичну академію (1996, нині університет).[1]

Проживав у м. Тернополі. 20 років працював хірургом в Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги, останні роки був заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Тернопільського Центру первинної медико-санітарної допомоги. На місцевих виборах у жовтні 2015 року балотувався до Тернопільської міської ради по округу №11 за списком ВО «Батьківщина». Пішов на фронт добровольцем у вересні 2014 року, протягом 13 місяців надавав медичну допомогу та рятував життя в зоні АТО, зокрема під час боїв за Дебальцеве.

Помер у Тернополі 1 квітня 2016 року через раптову зупинку серця внаслідок тромбоемболії. Похований 4 квітня на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Нагороди[ред.ред. код]

  • «Відзнака Тернопільської міської ради»,[1]
  • орден «Честь і Слава»,[1]
  • медаль «Захисникам Вітчизни»,[1]
  • відзнака «За заслуги» Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України “Звитяга”».[2]
  • відзнака «За мужність та милосердя»,[1]
  • відзнака «За спасіння життя» (посмертно),[1]
  • 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)[3].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Вдова Михайла Стасіва Ольга через рік після смерті чоловіка розшукала автора листа — хлопця Дениса, сина чортківської поетки Раїси Обшарської, який підтримав військового на передовій. Зустріч відбулася в Терннополі в парку Національного відродження.[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Університет — учасник АТО / Стасів Михайло Ярославович // Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 422.
  2. Орденами та медалями нагородили воїнів АТО у Тернополі в День Героїв у YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 24 травня.
  3. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серпня.
  4. Вдова військового розшукала маленького автора, який листом підтримав чоловіка на передовій у YouTube // ТСН. — 2017. — 9 травня.

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Тернопільщина попрощалася із військовим лікарем у YouTube //ТТБ. — 2016. — 4 квітня.
Nuvola apps kaboodle.svg Військового лікаря із Тернополя Михайла Стасіва поховали у YouTube //Телекомпанія TV-4. — 2016. — 4 квітня.
Nuvola apps kaboodle.svg Тернопіль попрощався із військовим медиком Михайлом Стасівом у YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 4 квітня.
Nuvola apps kaboodle.svg Вдова військового розшукала маленького автора, який листом підтримав чоловіка на передовій у YouTube // ТСН. — 2017. — 9 травня.