Корда Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Михайлович Корда
Михайло Корда (травень 2015)
Михайло Корда (травень 2015)
Народився 13 лютого 1965(1965-02-13) (57 років)
с. Верин, Миколаївський район, Львівська область, Україна
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність викладач університету, лікар
Alma mater Тернопільський державний медичний інститут
Галузь медицина
Заклад Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Посада ректор
Звання професор, член-кореспондент НАМН України
Ступінь доктор медичних наук
Відомий завдяки: вчений у галузі біохімії
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України

CMNS: Корда Михайло Михайлович у Вікісховищі

Михайло Михайлович Корда (нар. 13 лютого 1965, с. Верин Миколаївського району Львівської області, Україна) — український вчений у галузі медичної біохімії, доктор медичних наук (1998), професор (2001), ректор Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (від січня 2015)[1], заслужений діяч науки і техніки України (2017), член-кореспондент НАМН України[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Галерея
Корда і президент Університету ім. Гранта МакЮена Девід Аткінсон (у центрі)
Міністр охорони здоров'я України у 2007–2010 роках Василь Князевич і Михайло Корда, виїзна колегія МОЗ України
Професор Михайло Корда та член-кореспондент НАМН України Іван Сміян
Корда вручає диплом Іванні Чобанюк
Михайло Корда вручає диплом почесного професора ТДМУ Альфреду Овоцу
Професори Іван Кліщ та Михайло Корда на конференції трудового колективу університету
Михайло Корда, проректор ТДМУ Степан Запорожан, головний лікар Тернопільського обласного онкодиспансеру Леонід Шкробот і в. о. директора Національного інституту раку Олена Колесник на науково-практичній конференції «Невідкладна абдомінальна хірургія в онкохворих»

Михайло Корда народився 13 лютого 1965 року в с. Верин Миколаївського району на Львівщині[3].

У 1982 році вступив до Тернопільського державного медичного інституту на спеціальність «Лікувальна справа». Закінчивши навчання у 1988 році[4], отримав диплом з відзнакою і кваліфікацію лікаря-лікувальника.

Робота[ред. | ред. код]

Галерея
Корда відкритті XI Літніх міжнародних студентських шкіл у НОК «Червона калина», 16 липня 2016
Корда на відкритті XI Літніх міжнародних студентських шкіл у НОК «Червона калина», 16 липня 2016

Від грудня 1988 року наукова, педагогічна й організаторська діяльність Михайла Корди пов'язана з Тернопільським національним медичним університетом. На кафедрі медичної біохімії він пройшов шлях від аспіранта до професора і завідувача кафедри, яку очолив у 2002 році. У 2003—2004 роках працював науковим співробітником, у 2004—2007 — запрошеним професором кафедри хімії і біохімії Університету штату Огайо (США). У 2007—2014 роках Михайло Корда знову очолював кафедру медичної біохімії та клініко-лабораторної діагностики Тернопільського вишу й одночасно працював деканом факультету іноземних студентів. Будучи завідувачем кафедри медичної біохімії, професор Михайло Корда разом з педагогічним колективом створив потужну методичну та інформаційно-технологічну базу для викладачів і студентів, у тому числі англомовних студентів.

У січні 2015 року Михайло Корда обраний ректором Тернопільського державного (нині — національного) медичного університету імені І. Я. Горбачевського[5][6].

Під керівництвом М. М. Корди університет утримує лідерські позиції серед вишів України. Досягнення університету високо оцінені на міжнародному рівні.

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence у 2021 році презентував новий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна», у якому Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського посів 2 місце у рейтингу серед медичних і фармацевтичних закладів вищої освіти нашої країни та 24 позицію серед 200 закладів вищої освіти України[7][8].

У версії рейтингу Ranking Web of Universities (Webometrics) оприлюдненому у січні 2021 року, Тернопільський національний медичний університет посів перше місце серед медичних вишів України та сімнадцяте серед 316 вітчизняних закладів вищої освіти[9][10].

У рейтингу Transparent Ranking Тернопільський медичний університет у 2020 році посів друге місце серед медичних вишів України і зайняв сімнадцяту позицію серед вітчизняних ЗВО за показниками рівня цитованості[11].

За результатами міжнародного рейтингу «4 International Colleges & Universities», опублікованому в оновленій редакції у січні 2020 року, університет посів перше місце серед медичних закладів вищої освіти України і зайняв десяту позицію серед майже 200 закладів вищої освіти України[12].

У світовому рейтингу академічних і науково-дослідних установ SCImago Institutions Rankings (SIR) у 2021 році Тернопільський національний медичний університет посів другу позицію серед медичних вишів України та чотирнадцяте місце серед українських закладів вищої освіти[13][14].

Державною службою якості освіти України ТНМУ визнано одним з найнадійніших університетів у провадженні діяльності у сфері вищої освіти і єдиним з медичних вишів України, що увійшов у категорію закладів вищої освіти з найнижчим показником ризику[15][16].

За результатами винахідницької активності у 2020 році ТНМУ посів перше місце серед ЗВО України[17].

У 2020 році ТНМУ став переможцем «Народного бренду» у номінації «Вищі навчальні заклади»[18][19].

У 2017 році університет отримав сертифікат і гравертон міжнародного стандарту ISO 9001:2015 (управління якістю) за здійснення освітньої та наукової діяльності відповідно до вимог міжнародних стандартів[20]. У квітні 2020 р. компанія «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна» провела ресертифікаційний аудит з міжнародного стандарту ISO 9001:2015 і ТНМУ вдруге отримав сертифікат і гравертон міжнародного стандарту ISO 9001:2015 на наступні три роки[21].

ТНМУ — член Європейської асоціації університетів, Великої Хартії Університетів, бере участь у Балтійській університетській програмі, співпрацює з понад 85 закордонними партнерами. Укладено договори про отримання подвійних дипломів з рядом європейських і азійських вищих навчальних закладів[22][23][24][25][26].

ТНМУ — переможець міжнародних конкурсів, наукових грантів[27][28], програм. З 2019 року ТНМУ реалізує 3 проєкти за програмою Еразмус+ КА2: REHAB «Інноваційна реабілітаційна освіта — запровадження в Україні нових магістерських програм» (2019—2021 рр.); SAFEMED+ «Симуляційне навчання в медичній освіті на додипломному етапі для підвищення безпеки та якості обслуговування пацієнтів» (2020—2023 рр.); BASE «Нарощування академічних можливостей у галузі глобального здоров'я в регіоні Східна Європа / Центральна Азія» (2020—2023 рр.) і 11 проєктів за програмою Еразмус+ КА1[29].

ТНМУ є учасником українсько—швейцарського проекту «Розвиток медичної освіти в Україні»[30][31].

ТНМУ у 2020 році здобув 8 міжнародних наукових грантів від RECOOP HTS Association для вивчення різних аспектів патогенезу, лікування і профілактики COVID-19[32][33].

У 2019 році університет отримав статус Національного[34].

У 2021 році з нагоди Дня місцевого самоврядування Михайло Корда відзначений премією імені Володимира Лучаківського у номінації «Майбутнє створюється сьогодні»[35][36].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Інна Володимирівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства і гінекології № 2 факультету іноземних студентів[37]. Син Михайло — студент ТНМУ.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1991 році М. М. Корда захистив кандидатську дисертацію на тему «Антиоксидний статус організму при гострому токсичному ураженні печінки і його корекція ентеросорбцією і антиоксидантами» за спеціальністю 14.00.16 — патологічна фізіологія. Науковий керівник — доктор медичних наук, професор Я. І. Гонський[38].

У 1998 році захистив докторську дисертацію на тему «Порушення окислювальних процесів і захисних систем організму за гострого хімічного ураження печінки та шляхи їх корекції» за спеціальністю 14.03.04 — патологічна фізіологія. Науковим консультантом був доктор медичних наук, професор Я. І. Гонський[39].

Вчене звання професора М. М. Корді було присвоєно у 2002 році[40].

Сфера наукових інтересів: біохімія вільних радикалів; гепатотоксикологія; роль оксиду азоту в патології серцево-судинної системи; ендотеліальні механізми дисфункції при ожирінні, гіпертонії та атеросклерозі; нанотоксикологія, застосування наноматеріалів у медицині і фармації; епідеміологія, патогенез, лікування бореліозу.

Автор та співавтор більше 450 наукових публікацій[41], 4 підручників, 8 навчально-методичних посібників, 8 монографій, 40 патентів[42], підготував 2 докторів і 11 кандидатів наук, під його керівництвом виконуються ще 10 дисертацій.

Неодноразово брав участь у міжнародних конференціях як запрошений доповідач, зокрема, в США, Японії, Кореї, Німеччині, Польщі. За його ініціативою проводяться всеукраїнські науково-практичні конференції, присвячені сучасним проблемам медичної біохімії[43].

Голова спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01[44], член спеціалізованої вченої ради К 58.601.04[45].

Редакційна та громадська робота[ред. | ред. код]

Михайло Михайлович Корда веде активну громадську роботу, зокрема він є:

  • членом президії Українського біохімічного товариства[46];
  • головою Тернопільського регіонального відділення Українського біохімічного товариства[46];
  • членом секції з медицини Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки;
  • головним редактором журналу «Медична та клінічна хімія» (Україна)[47];
  • головним редактором журналу «International Journal of Medicine and Medical Research» (Україна)[48];
  • членом редакційної ради журналу «Social, Health, and Communication Studies Journal» (Канада)[49];
  • членом редакційної ради журналу «Health Problems of Civilization» (Польща)[50];
  • членом редакційної ради журналу «Merkuriusz Lekarski» (Польща)[51].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Голова обласної ради привітав доктора медичних наук, професора Михайла Корду із обранням на посаду ректора Тернопільського медичного університету імені I. Я. Горбачeвського [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська обласна рада. — 2015. — 30 січня.
  2. Загальні збори НАМН України та Загальні збори відділень НАМН України. НАМН України. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  3. Корда Михайло Михайлович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  4. Двадцять восьмий випуск - 1988 рік. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  5. Обрано ректора ТНМУ. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. 
  6. МОЗ: Обрано ректора Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 9 червня 2021. 
  7. Рейтинг університетів України "ТОП-200 УКРАЇНА 2021". Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  8. ТНМУ продовжує лідирувати серед медичних закладів вищої освіти у «Топ-200 Україна». Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021. 
  9. Ranking web of universities. Ukraine. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  10. ТНМУ – перший серед медичних вишів України у рейтингу Webometrics. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021. 
  11. ТНМУ увійшов у двадцятку найкращих вишів України за показником цитованості. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. 
  12. ТНМУ посідає перші позиції у міжнародному рейтингу «4 International Colleges & Universities». Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021. 
  13. ТНМУ увійшов в п'ятнадцять кращих університетів України у світовому рейтингу SCImago Institutions Rankings. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021. 
  14. Overal Rank Universities Ukraine. Scimago Institutions Rankings. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021. 
  15. 74 виші віднесено до високого ступеня ризику - перелік. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  16. ТНМУ визнано одним з найнадійніших університетів у провадженні діяльності у сфері вищої освіти. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. 
  17. ТНМУ має найвищу винахідницьку діяльність серед медичних вишів України. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021. 
  18. Народний бренд 2020. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  19. ТНМУ став переможцем «Народного бренду» у номінації «Вищі навчальні заклади». Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. 
  20. ТДМУ отримав сертифікат міжнародного стандарту ISO [Архівовано 6 червня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ТДМУ. — 2017. — 29 травня.
  21. ТНМУ вдруге отримав сертифікат міжнародного стандарту ISO. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  22. Візит делегації ТДМУ до Польщі 02-06 червня 2015 р.. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  23. Студенти ТДМУ отримуватимуть подвійні дипломи [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт ТДМУ.
  24. ТНМУ розпочинає реалізацію програми подвійних дипломів з Ургенчською філією Ташкентської державної медичної академії. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  25. ТНМУ започаткував програму отримання подвійних дипломів з Ташкентським університетом. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  26. У ТНМУ намітили напрямки співпраці з Республікою Узбекистан. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  27. ТДМУ виграв конкурс на участь у Українсько-швейцарському проекті «Розвиток медичної освіти в Україні». Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. 
  28. ТДМУ переміг у конкурсі Еразмус+ з проектом «Інноваційна реабілітаційна освіта – запровадження в Україні нових магістерських програм». Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. 
  29. Програми Erasmus +. Відділ міжнародних зв'язків ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  30. ТДМУ виграв конкурс на участь у Українсько-швейцарському проекті «Розвиток медичної освіти в Україні». Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. 
  31. ТДМУ підписав угоду про співробітництво в рамках Українсько-швейцарського проекту «Розвиток медичної освіти». Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  32. ТНМУ виграв п'ять грантових проектів для вивчення хронічного стресу та ендотеліальної дисфункції, спричинених COVID-19. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  33. Працівників ТНМУ безкоштовно обстежують на наявність антитіл IgM та IgG до збудника COVID-19. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  34. Указ Президента України №146/2019 Про надання Державному вищому навчальному закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України» статусу національного. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019. 
  35. Тернополян відзначили премією імені Володимира Лучаківського. Файне місто. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  36. Ректор ТНМУ отримав Премію імені Володимира Лучаківського. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  37. Кафедра акушерства та гінекології № 2. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  38. Дисертації, захищені співробітниками кафедри. Кафедра медичної біохімії. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  39. Корда, Михайло Михайлович. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. 
  40. Корда Михайло Михайлович. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  41. Наукові публікації професора Корди М. М.. Сайт ТНМУ. 
  42. Укрпатент. Спеціалізована БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні". Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  43. ХІІ Український біохімічний конгрес зібрав у ТНМУ відомих науковців-біохіміків. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  44. Склад спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 червня 2021. 
  45. Склад спеціалізованої вченої ради К 58.601.04 [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт ТДМУ.
  46. а б Керівництво УБТ. Українське біохімічне товариство. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  47. Editorial Team. Medical and Clinical Chemistry. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  48. Editorial Team. International Journal of Medicine and Medical Research. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  49. Editorial Board. Social, Health, and Communication Studies Journal. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  50. Scientific Board. Health Problems of Civilization. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  51. Rada redakcyjna. Polski Merkuriusz Lekarski. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  52. Указ Президента України №195/2021 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. 
  53. Постанова Кабінету Міністрів України № 19179 від 18 грудня 2009 року
  54. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  55. Наказ № 44-к від 25 травня 2017 «Про нагородження відзнакою „Знак пошани Національної академії медичних наук України“» (№ 27).
  56. ТДМУ отримав високу нагороду від Національної медичної академії наук України [Архівовано 1 червня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ТДМУ. — 2017. — 29 травня.
  57. ТДМУ відзначив своє 60-річчя. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  58. Ректора ТДМУ відзначено «Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого» ІІІ-го ступеня. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  59. Візит Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Православної Церкви України до ТНМУ. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  60. Владика Нестор привітав колектив ТНМУ з Днем медичного працівника. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 13 липня 2020. 
  61. Ректор ТДМУ отримав золоту відзнаку Вищої школи імені Папи Іоанна Павла ІІ в Білій Підлясці (Польща). Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. 
  62. Ректор ТДМУ отримав золоту відзнаку вищої школи імені Папи Іоанна Павла ІІ у Білій Підлясці (Польща) / Медична академія. — 2016. — № 20 (26 жовт.). [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] — С. 1.
  63. Ректору ТДМУ присвоєно звання почесного професора Вищої школи імені Папи Іоанна Павла ІІ в Білій Підлясці (Польща). Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018. 
  64. Відбулося планове засідання вченої ради ТДМУ. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. 
  65. На базі ТДМУ відбувся XVII Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]