Степан Держко
| Степан Держко | |
|---|---|
| Псевдо | Степан Кащенко |
| Народився | 1912 Сокаль, Львівське воєводство, Польща |
| Помер | 1943 Юзовка, Сталінська область, Українська РСР |
| Громадянство |  Польща СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | діяч ОУН на сході України |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Членство | ОУН |
Степан Держко (прізвище у підпіллі Кащенко; 1912, Сокаль, Польща — 1943, Юзовка, УРСР) — український громадський і політичний діяч, керівник Маріупольського проводу ОУН.
Держко Степан народився 1912 року в місті Сокаль Львівського воєводства, що в Польщі. У молодому віці почав брати участь в українському національному русі в Польщі. Закінчивши гімназію, вступив у Лігу українських націоналістів молоді[1]. У 1933-1934 роках проходив навчання у Львівській політехніці. Входив у керівництво Стрийського студентського земляцтва.
Восени 1939 року у зв'язку з радянським вторгненням у Польщу виїхав до Кракова[1].
У червні 1941 року в складі південної похідної групи ОУН (б) вирушив на схід України. Якийсь час був заступником керівника Запорізького проводу ОУН, вів підпільну роботу в Дніпропетровську, Новомосковську, Кам'янському. У Кам'янському створив мережу підпільних гуртків у школах, на заводах, а також у міському театрі та у міській адміністрації, але у червні 1942 року гестапо напало на його слід, і йому довелося тікати[2]. Перебравшись до Маріуполя, став керівником Маріупольського проводу ОУН[3]. Сформував підпільну організацію, яка вела агітацію проти гітлерівського та сталінського режимів, у тому числі на найбільших підприємствах міста Азовсталь та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. У липні 1942 року взяв участь в організації міського відділення товариства «Просвіта».
У серпні 1942 року заарештований гестапо та вивезений до Юзовки, помер від побоїв у тюремній лікарні, нікого не видавши та продемонструвавши героїчну витримку[1].
Євген Стахів, український підпільник на Донбасі, назвав Держка «твердим, як граніт»[4].
- ↑ а б в Рябченко, М. (2007). Держко Степан. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Шанковський Л. П. Похідні групи ОУН (Причинки до історії похідних груп ОУН на центральних і східних землях України в 1941–1943 рр.). — Мюнхен : Вид-во "Український самостійник”, 1958. — С. 157.
- ↑ В. І. Сергійчук. В обороні Української правди. — К., 2010. — С. 116.
- ↑ Л. П. Шанковський. Похідні групи ОУН (Причинки до історії похідних груп ОУН на центральних і східних землях України в 1941–1943 рр.). — Мюнхен : Вид-во "Український самостійник”, 1958. — С. 169—170.
- М. М. Рябченко. Держко Степан // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007.