Стефанос Драгуміс
Стефанос Драгуміс грец. Στέφανος Δραγούμης | |||
| |||
---|---|---|---|
18 січня — 6 жовтня 1910 року | |||
Попередник: | Кіріякуліс Мавроміхаліс | ||
Наступник: | Елефтеріос Венізелос | ||
Народження: |
1842[1][2][…] Афіни, Греція | ||
Смерть: |
17 вересня 1923[1][2] Афіни, Греція | ||
Країна: | Греція | ||
Релігія: | православ'я | ||
Освіта: | Афінський національний університет імені Каподистрії і Паризький університет | ||
Рід: | Dragoumi familyd | ||
Батько: | Nikólaos Dragoúmisd | ||
Шлюб: | Elisavet Kontogiannakid[4] | ||
Діти: | Іон Драгуміс, Philippos Dragoúmisd, Natalia Dragoumisd, Alexandros Dragoumisd, Nikolaos S. Dragoumisd, Alexandra Dragoumid і Marika Dragoumid | ||
Автограф: | |||
Стефанос Драгуміс (грец. Στέφανος Δραγούμης; 1842 — 17 вересня 1923) — грецький суддя, письменник та прем'єр-міністр. Був батьком Іона Драгуміса.
Драгуміс був одним із трьох прем'єр-міністрів у грецькій історії, хто мав македонське походження.
Його дід, Маркос Драгуміс (1770–1854) був членом Філікі Етерія (1814–1821). Стефанос народився в Афінах 1842 року.
Обіймав посаду генерального секретаря міністерства юстиції та був дуже активним політиком. Згодом був обраний до лав парламенту, а також займав пости міністра закордонних справ, юстиції та внутрішніх справ. 1904 року заснував в Афінах Македонський комітет.
1910 року, після виходу Кіріякуліса Мавроміхаліса у відставку з посту глави уряду, Драгуміса було призначено його наступником в рамках реформи уряду з боку Військової ліги. У той же час із Криту прибув Елефтеріос Венізелос. У березні парламент вирішив скликати Установчі збори для перегляду конституції. Кабінет Драгуміса виконав свою подвійну місію: забезпечив помірковані реформи та завершив свою законодавчу програму.[5] У вересні Венізелос, спираючись на підтримку народу й масові демонстрації, створив власну політичну силу. Король Георг доручив Венізелосу сформувати уряд і прийняв відставку Драгуміса.
За часів Балканських війн обіймав пост генерал-губернатора Криту, а пізніше (червень 1913) — Македонії. Під час Національного розколу пристав на бік анти-венізелістів, роялістської фракції. 1915 був знову обраний до складу парламенту. Венізелісти бойкотували ті вибори. В результаті Драгуміс посів пост міністра фінансів в урядах Заіміса та Скулудіса. 1917 втратив свою посаду, коли Венізелоса було обрано до парламенту. 1920 року знову був обраний до лав грецького парламенту.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #14121838X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б ISNI — 2012.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ https://www.ascsa.edu.gr/index.php/archives/stephanos-dragoumis-biography
- ↑ Фонд національних досліджень ім. Венізелоса. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 9 грудня 2013. [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.]