Константінос Канаріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Константінос Канаріс
грец. Ανδρέας Μεταξάς
Константінос Канаріс
Портрет із зібрання Національного історичного музею
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
16 лютого — 30 березня 1844 року
Попередник: Андреас Метаксас
Наступник: Александрос Маврокордатос
15 жовтня 1848 — 12 грудня 1849 року
Попередник: Георгіос Кундуріотіс
Наступник: Антоніос Криєзіс
16 травня — 17 липня 1854 року
Попередник: Антоніос Криєзіс
Наступник: Александрос Маврокордатос
5 березня — 16 квітня 1864 року
Попередник: Дімітріос Вулгаріс
Наступник: Зиновіос Вавіс
26 липня 1864 — 9 лютого 1865 року
Попередник: Зиновіос Вавіс
Наступник: Бенізелос Руфос
26 травня — 2 вересня 1877 року
Попередник: Александрос Кумундурос
Наступник: Александрос Кумундурос
 
Партія: Russian Party[d]
Рід занять: політик, моряк і солдат
Народження: 1790(1790)
Псара, Османська імперія
Смерть: 14 вересня 1877(1877-09-14)
Афіни, Греція

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Константінос Канаріс (грец. Κωνσταντίνος Κανάρης, 1790, Псара — 14 вересня 1877, Афіни) — грецький адмірал, герой Грецької революції; у післявоєнний час політик, прем'єр-міністр Королівства Греція.

Біографія[ред.ред. код]

Константінос Канаріс народився на острові Псара 1790 року. В молодості був капітаном невеликого торгового судна. Узявши участь у Грецькій революції, він прославився головним чином трьома подвигами.

Константінос Канаріс, портрет роботи Діонісіоса Цокоса

У ніч на 19 червня 1822 року, під'їхавши з небагатьма товаришами до турецького адміральського корабля, що стояв на якорі разом з флотом у Хіоській протоці, він встиг підірвати його і тим примусив флот до відступу. Таким чином Канаріс помстився за Хіоську різанину. 9 листопада того самого року він таким самим способом спалив другий турецький адміральський корабель біля острова Тенедоса. За ці два подвиги він одержав від ефорів свого рідного острова лавровий вінок (від інших нагород він відмовився).

17 серпня 1824 року йому вдалося спалити біля Самоса великий турецький фрегат і кілька транспортних судів. Цим Канаріс фактично врятував острів. Служив він в цей час під командуванням адмірала Андреаса Міауліса капітаном у грецькому флоті, при цьому Канаріс зумів вселити до себе найглибшу відданість матросів. Смілива спроба спалити в 1825 році єгипетський флот не вдалася йому внаслідок несприятливої погоди.

1827 року його обрали членом Грецького парламенту. Відсутність освіти та адміністративних здібностей завадили йому досягти на політичному терені тієї самої слави, що на військовому. Однак 1848 року його призначили прем'єр-міністром у коаліційному кабінеті, в якому сам був морським міністром. Проте наприкінці 1849 року кабінет Канаріса був скинутий.

Пізніше Константінос Канаріс ще кілька разів був морським міністром в різних кабінетах. У січні 1862 йому доручено скласти кабінет, але король не погодився на його програму ліберальних реформ. Канаріс долучився до революційного руху, що вибухнув у тому самому році в Греції, і в жовтні зайняв разом з Дімітріосом Вулгарісом в Руфо місце в тимчасовому уряді.

В період 1864–1865 років він двічі стояв на чолі міністерства і знову зайняв цей пост в 1877 році під час російсько-турецької війни 1877–1878 років. Помер Константінос Канаріс 14 вересня 1877 року. Похований на Першому афінському кладовищі.

Посилання[ред.ред. код]