Страшимирит
| Страшимирит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1967-025 |
| Абревіатура | Ssh[2] |
| Хімічна формула | Cu₄(AsO₄)₂(OH)₂·2.5H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DC.12 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Strashimir Dimitrovd |
 Страшимирит у Вікісховищі | |
Страшимирит[3] (символ IMA: Ssh[4]) — рідкісний моноклінний мінерал, що містить арсен, мідь, водень і кисень. Має хімічну формулу Cu8(AsO4)4(OH)4·5(H2O).[5][6]
Цей мінерал був відкритий у мідному родовищі «Запачица» (Своге, Софійська область, Болгарія) у 1960 році болгарською мінералогинею Йорданкою Мінчевою-Стефановою. Вона назвала його на честь Страшимира Димитрова (1892—1960), професора мінералогії та петрографії Софійського університету «Св. Климент Охридський», Болгарія.[7] Міжнародна мінералогічна асоціація затвердила його як новий мінерал у 1968 році.[8]
Виникає як вторинна мінеральна фаза в зоні окислення родовищ арсеніду міді. Зустрічається у асоціації з тиролітом, корнвалітом, кліноклазом, евхроїтом, олівенітом, парнауїтом, гудеїтом, артуритом, метацейнерит, халькофілітом, ціанотрихітом, скородитом, фармакосидеритом, брошантитом, азуритом, малахітом і хризоколою.
Незважаючи на те, що він залишається досить рідкісним, страшимирит згодом був виявлений у низці локацій, зокрема: у Нововескій Гуті в Чехії; на західному фланзі Чербадунг (Піццо Сервандоне), Біннталь, Вале, Швейцарія; у Камсдорфі та Заальфельді, Тюрінгія, Німеччина; у шахті «Клара» поблизу Обервольфаха, Шварцвальд, Німеччина; в горах Ріхельсдорф, Гессен, Німеччина; в шахті «Кап-Гаронн», поблизу Ле Праде, Вар і Трімбах-о-Валь, Верхній Рейн, Франція; Вілс Горланд та Юніті, Гвеннап, Корнуол, Англія; у копальні «Tynagh», біля Лохрея, графство Голвей, Ірландія; у копальні «Majuba Hill», район Антилопа, графство Першинг, Невада, США; у копальні «Centennial Eureka», округ Тінтік, графство Джуеб, Юта, США.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 334. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Warr, L.N. (2021). IMA-CNMNC approved mineral symbols (PDF). Mineralogical Magazine. 85 (3): 291—320. Bibcode:2021MinM...85..291W. doi:10.1180/mgm.2021.43. Процитовано 30 грудня 2021.
- ↑ Mincheva-Stefanova, I. (1968). Strashimirite - a new hydrous copper arsenate (PDF). Zapiski RMO (Proceedings of the Russian Mineralogical Society) (рос.) (97): 4.
- ↑ Frost, Ray L.; Keeffe, Eloise C.; Cejka, Jiri; Sejkora, Jiri (2009). Vibrational spectroscopic study of the arsenate mineral strashimirite Cu8(AsO4)4(OH)4.5H2O - relationship to other basic copper arsenates (PDF). Vibrational Spectroscopy. 50 (2): 289—297. doi:10.1016/j.vibspec.2009.02.002.
- ↑ Fleischer, Michael (1969). New Mineral Names (PDF). The American Mineralogist. 54: 1221.
- ↑ Stoilova, D.; Minčeva-Stefanova, J (2001). Infrared Spectroscopic Study of Strashimirite. Comptes Rendus de l'Académie Bulgare des Sciences. 54 (8): 49—52.
- Gaines, Richard V.; Skinner, H. Catherine W.; Foord, Eugene E.; Mason, Brian; Rosenzweig, Abraham; King, Vendall (1997). Dana's New Mineralogy: The System of Mineralogy of James Dwight Dana and Edward Salisbury Dana. New York, Chichester, Weinheim, Brisbane, Singapore, Toronto: John Wiley & Sons, Inc. с. 893.