Перейти до вмісту

Олівеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олівеніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураOli[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаCu₂(AsO₄)(OH) Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 108.BB.30[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 841.6.6.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьоливковий (німецька)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Олівеніт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олівеніт мінерал, гідроарсенат міді острівної будови.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Cu2(AsO4) (OH). As частково може заміщатися на P з утворенням лібетеніту. Cu може заміщатися Zn з утворенням адаміну. Мідна руда, багата арсеном.

Склад у % (з родововища штату Юта, США): CuO — 55,4; As2O5 — 40,05; H2O — 3,39. Домішки: P2O5.

Сингонія ромбічна (моноклінна). Ромбо-дипірамідальний вид. Призматичні кристали формують друзи. Зустрічаються також нирковидні або кулясті агрегати. Густина 3,9-4,4. Твердість 3-3,5. Колір оливково-зелений. Риса зелена або бура. Блиск алмазний до скляного або шовковистого. Крихкий.

Зустрічається в зонах окиснення в рудних родовищах разом з іншими мінералами міді. Це мінерал вторинного походження, що є результатом окиснення мідних руд та арсенопіриту. Олівеніт термодинамічно дуже стійкий, що містять арсенові фази, особливо тенантит, енаргіт та інші.

Розповсюдження: копальня «Шьоне Аусзіхт» (Дернбах, земля Рейнланд-Пфальц, ФРН); Альстон-Мур (Камберленд) і Сент-Дей (Корнуолл) Велика Британія; Циновєц і Беловєц (Чехія); Ниж. Тагіл (Урал, РФ); Хайдаркан (Киргизстан); Тінтік (штат Юта, США); Чукікамата (Чилі); Цумеб (Намібія); ПАР.

Назва — за оливково-зеленим кольором (R. Jameson, 1820).

Синоніми: лейкохальцит, медзянкіт, обвеніт, фармакохальцит.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • олівеніт цинковистий (різновид олівеніту, який містить до 22,5 % ZnO).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Олівеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Олівеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

[ред. | ред. код]