Азурит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азурит
Azuriteoujda.jpg
Хімічна формула Cu₃(CO₃)₂(OH)₂
Ідентифікація
Колір темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного.
Сингонія моноклінна
Твердість за шкалою Мооса 3,5—4
Блиск скляний
Колір риски light blue[d]
Питома вага 3,8

Азури́т (фр. l'azur — синява, блакить) — поширений вторинний мінерал міді.

Мінерал був відомий з давніх часів, і був згаданий в Плінієм у "Природничій історії" під грецьким ім'ям kuanos (κυανός: "глибокий синій").

Походження назви[ред. | ред. код]

Так само, як і в випадку лазурит а, ляпіс-блакить, лазуліт а і блакиті взагалі, назва азуриту позначає його синій, небесний або морський колір. Арабським словом блакить, lazward (араб. azul‎ - «синява») нерідко називають ясне денне небо, однак частіше використовується для позначення чогось глибоко-синього взагалі. Пізніше, вже в Середні століття, за посередництвом латині арабське слово набуло сучасні форми звучання, що в разі мінералів виглядає як: лазурит, азурит, лазуліт і ляпіс-блакить. І справді, забарвлення перерахованих мінералів дуже схожа і є в тій чи іншій мірі - блакитним, синім.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Основний карбонат міді острівної будови — Cu3[OH]2[CO3]2. Склад (%): CuO — 69,24; CO2 — 25,53 %; Н2О — 5,23. Містить 55,3 % Cu. Кристалізується в моноклінній сингонії; кристалічна структура координаційна. Утворює щітки, друзи дрібних, рідше — довгопризматичних кристалів. Характерні також радіально-променисті агрегати, конкреції, щільні маси і землисті скупчення. Густина 3,8. Твердість 3,5—4. Колір у кристалах темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. Блиск скляний. Типовий мінерал зони окиснення сульфідних родовищ міді. При подальшому окисненні переходить в малахіт.

Азурит — один з мінералів-індикаторів мідних руд, а також другорядний рудний мінерал міді і сировина для приготування синьої фарби. Збагачується флотацією.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]