Перейти до вмісту

Структура Ришат

Координати: 21°7′29.67″ пн. ш. 11°24′12.96″ зх. д. / 21.1249083° пн. ш. 11.4036000° зх. д. / 21.1249083; -11.4036000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Супутниковий знімок структури Ришат інфрачервоним радіометром ASTER.
Топографічне моделювання структури Ришат (відношення вертикального мірила до горизонтального 6:1) на основі супутникових знімків. Штучне забарвлення: скельні породи = коричневий, пісок = жовтий/білий, рослинність = зелений, осадові солоні відкладення = блакитний.
«Око Сахари».

Структура Ришат (Гельб-ер-Ришат; англ. Richat Structure) — геологічна структура з концентричних кіл в мавританській частині (регіон Адрар) пустелі Сахара, поблизу Уадана (фр. Ouadane)[1].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Структура злегка овальна[2], має діаметр близько 45 км[3] і розташована на висоті 400–480 м над рівнем моря. Центр підвищений над навколишнім ландшафтом, а вся структура є залишком величезного геологічного купола складної будови[4].

Вперше структура науково описана в 1948 році французьким географом Жаком Рішаром-Моларом, який назвав її «бутоньєркою Ришат». Астронавти Джеймс Макдівітт та Едвард Вайт сфотографували її під час місії «Джеміні-4» у червні 1965 року. Відтоді її неодноразово фотографували з космосу[5]. Спостерігалась, зокрема, космонавтом Валентином Лебедєвим на борту космічної станції Салют-7 24 жовтня 1982 року[6]. Регулярно спостерігається з борту МКС[7].

Геологія

[ред. | ред. код]

Геологічна будова структури доволі складна. Її концентричні кільця являють собою поєднання кількох типів осадових та магматичних порід, що руйнувалися вітром, піском та водою протягом мільйонів років. Кільця твердіших порід руйнувалися важче та виступають над навколишнім ландшафтом[5]. Центр складається з вапняку й доломіту, його оточує кремінна брекчія та кільцеві базальтові дайки, кімберлітові інтрузії та лужні вулканічні породи[7].

Спочатку структуру інтерпретували як астроблему, залишену метеоритом. На спростування цієї гіпотези свідчить відсутність ударного метаморфізму гірських порід у центрі структури, що притаманний метеоритним кратерам[8][9]. Ймовірно, регіон піднявся внаслідок магматичних процесів, утворивши куполоподібну антикліналь або діапір, у якому м'якіші породи витискалися між твердішими, формуючи кільця. Потім ерозія зумовила руйнування менш міцних кілець. Ерозія структури триває, що робить Ришат предметом підвищеного інтересу геологів[4].

Виникнення структури датується крейдовим періодом, близько 100 млн років тому[5]. Але найдавніші осадові породи, з яких складається Ришат, утворилися набагато раніше, від 541 млн до 252 млн років тому[4].

Археологія

[ред. | ред. код]

На території структури знайдено знаряддя праці вимерлих видів людини Homo erectus та Homo heidelbergensis, які мешкали там близько 2 млн років тому[10].

Деякі дослідники припускають, що структура Ришат надихнула Платона на створення міфу про Атлантиду, де чергувалися кільця води та суші[10]. Скептики зазначають, що хоча в минулому клімат цієї місцевості був вологішим, там ніколи не існувало міст[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. (рос.) Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989.
  2. Richat Structure, a Cretaceous Alkaline Complex. IUGS (англ.). Процитовано 15 вересня 2025.
  3. Richat Structure. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 29 квітня 2018. Процитовано 15 вересня 2025.
  4. а б в MAT, Mahmut (21 травня 2019). Eye Of The Sahara or Richat Structure » Geology Science. Geology Science (амер.). Процитовано 15 вересня 2025.
  5. а б в Richat Structure | Photos, Size, Artifacts, & Elevation | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 15 вересня 2025.
  6. (рос.) В. Лебедев Дневник космонавта[недоступне посилання з червня 2019] // Наука и жизнь. — М.: Правда, 1988. — № 5. — ISSN 0028-1263.
  7. а б The "Eye of the Sahara" in the African nation of Mauritania - NASA (амер.). Процитовано 7 травня 2025.
  8. (англ.) S. Master and J. Karfunkel An alternative origin for coesite from the Richat structure, Mauritania [Архівовано 18 грудня 2015 у Wayback Machine.] Impact Cratering Research Group, Dept. Geology, Univ. Witwatersrand, Wits 2050, Johannesburg, South Africa. Universidade Federale de Minas Gerais, Belo Horizonte, Minas Gerais, Brazil.
  9. (англ.) Dave Schumaker Richat Structure in Mauritania [Архівовано 2012-03-09 у Wayback Machine.]. The Geology News Blog
  10. а б Gourlay, Grace (21 лютого 2024). Phenomena: The Eye of the Sahara. Geographical (брит.). Процитовано 7 травня 2025.
  11. Novella, Steven (19 листопада 2018). No – Atlantis Has Not Been Discovered in North Africa - NeuroLogica Blog. NeuroLogica Blog - Your Daily Fix of Neuroscience, Skepticism, and Critical Thinking. Процитовано 7 травня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]


21°7′29.67″ пн. ш. 11°24′12.96″ зх. д. / 21.1249083° пн. ш. 11.4036000° зх. д. / 21.1249083; -11.4036000