Структура даних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Структури даних)
Перейти до: навігація, пошук
Бінарне дерево, одна з найпростіших деревоподібних структур даних

В програмуванні та комп'ютерних науках структу́ри да́них — це способи організації даних в комп'ютерах. Часто разом зі структурою даних пов'язується і специфічний перелік операцій, що можуть бути виконаними над даними, організованими в таку структуру.

Правильний підбір структур даних є надзвичайно важливим для ефективного функціонування відповідних алгоритмів їх обробки. Добре побудовані структури даних дозволяють оптимізувати використання машинного часу та пам'яті комп'ютера для виконання найкритичніших операцій.

Відома формула «Програма = Алгоритми + Структури даних» дуже точно виражає необхідність відповідального ставлення до такого підбору. Тому іноді навіть не обраний алгоритм для обробки масиву даних визначає вибір тої чи іншої структури даних для їх збереження, а навпаки.

Підтримка базових структур даних, які використовуються в програмуванні, включена в комплекти стандартних бібліотек найбільш розповсюджених мов програмування, таких як Standard Template Library (STL) для C++, Java API, Microsoft.NET тощо.

Приклади[ред.ред. код]

Існує велика кількість різноманітних структур даних, що зазвичай будуються з примітивних типів даних[Джерело?]:

  • масив (список) — деяка кількість елементів, упорядкованих певним чином, зазвичай ці елементи належать до одного й того ж типу. Доступ до елементів відбувається завдяки цілочисельному індексу необхідного елементу (хоча самі елементи можуть бути майже будь-якого типу). Масиви можуть бути фіксованої довжини або ж такими, розмір яких модна змінити.
  • асоціативний масив (словник, map) — більш гнучка варіація масиву, можна вільно додавати та видаляти пари «ім'я-значення». Хеш-таблиця є найбільш звичною реалізацією асоціативного масиву.
  • запис (структура) — агрегована структура даних. Запис — це значення, що містить інші значення. Зазвичай це фіксоване число та послідовність, які індексуються поіменно. Елементи запису зазвичай називають полями або членами
  • об'єднання — структура даних, що зазначає, які із дозволених примітивних типів можуть зберігатись у її екземплярах. На відміну від запису, який можна визначити таким чином, щоб він зберігав і ціле число, і число з рухомою комою, у об'єднанні можна зберігати лише один певний тип. Для зберігання об'єднання виділяється стільки пам'яті скільки необхідно для найбільшого типу даних.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]