Монади (програмування)

Деякі із функційних мов програмування^[які?] використовують монади для структурування програм, що містять операції, що мають виконуватись в певному порядку. Назва монада походить із теорії категорій, розділу математики, що описує шаблони, які можуть бути застосовані до різних розділів математики.

Основними застосуваннями монад у функційному програмуванні є визначення операцій вводу/виводу (I/O) та зміни в станах без використання засобів мов програмування, що чинять побічні ефекти. Принцип дії монад полягає в тому, що, хоча функція і не може робити побічний ефект напряму, вона може створювати значення, що описує бажаний побічний ефект, і яке можна використати коли потрібно. Однак, I/O та керування станом в жодному разі не є єдиними способами використання монад. Вони корисні тоді, коли розробник бажає описати обчислення в чисто функційному стилі, виконуючи паралельно інші обчислення.

Функційна мова програмування Гаскель інтенсивно використовує монади та має синтаксичні конструкції для полегшення роботи з ними.

Див. також

• Функційне програмування
• Haskell
• Програмування

Посилання

• A (hopefully) painless introduction to monads. Архів оригіналу за 17 лютого 2007. 
• What the hell are Monads?. Архів оригіналу за 9 травня 2008. 
• You Could Have Invented Monads! (And Maybe You Already Have.), a gentle introduction. 
• All About Monads. 
• Monads as Containers. 
• Monads for the Working Haskell Programmer. 
• Philip Wadler. Monads for Functional Programming. 
• Henk-Jan van Tuyl. A tour of the Haskell Monad functions. 
• The Haskell Programmer's Guide to the IO Monad — Don't Panic. Архів оригіналу за 24 березня 2015. 
• Monads in Ruby. Архів оригіналу за 20 липня 2006.