Монади (програмування)

Деякі із функційних мов програмування використовують монади для структурування програм, що містять операції, що мають виконуватись в певному порядку. Назва монада походить із теорії категорій, розділу математики, що описує шаблони, які можуть бути застосовані до різних розділів математики.

Основними застосуваннями монад у функційному програмуванні є визначення операцій вводу/виводу (I/O) та зміни в станах без використання засобів мов програмування що чинять побічні ефекти. Принцип дії монадів полягає в тому, що, хоча функція і не може робити побічний ефект напряму, вона може створювати значення, що описує бажаний побічний ефект, і яке можна використати коли потрібно. Однак, I/O та керування станом в жодному разі не є єдиними способами використання монад. Вони корисні тоді, коли розробник бажає описати обчислення в чисто функційному стилі, виконуючи паралельно інші обчислення.

Функціональна мова програмування Гаскель інтенсивно використовує монади та має синтаксичні конструкції для полегшення роботи з ними.

Див. також

• Функціональне програмування
• Haskell
• Програмування

Посилання

• A (hopefully) painless introduction to monads
• What the hell are Monads?
• You Could Have Invented Monads! (And Maybe You Already Have.), a gentle introduction.
• All About Monads
• Monads as Containers
• Monads for the Working Haskell Programmer
• «Monads for Functional Programming» (PDF), Philip Wadler
• A tour of the Haskell Monad functions, Henk-Jan van Tuyl
• The Haskell Programmer's Guide to the IO Monad — Don't Panic (PDF)
• Monads in Ruby