Стріличанська сільська рада
| Стріличанська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР
| ||
| Область | Сумська округа Сумська область | ||
| Район | Сумський район | ||
| Адм. центр | с. Єлисеївків | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Населення | 1 778 (1926) | ||
| Населені пункти | 9 (1946) | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | с. Єлисеївків, Сумський р-н, Сумська обл., Українська РСР | ||
| |||
Стріличанська сільська рада (Стреличанська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Сумському районі Сумської округи та Сумської області Української РСР з адміністративним центром у селі Єлисеївків (Єлисеєнків).
Населення[ред. | ред. код]
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 778 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 878, жінок — 900, переважна національність — українська. Кількість господарств — 372, з них несільського типу — 39[1].
Історія та адміністративний устрій[ред. | ред. код]
У 1928 році сільська рада входила до складу Сумського району Сумської округи, їй підпорядковувалися хутори Білинський (81 житель, 19 дворів), Бровків (Бедарів, 157 жителів, 31 двір, 2 версти до центру сільради), Бульбівщина (Турків, 159 жителів, 31 двір та 3 версти від сільради), Єлисеєнків (Стріличний, 247 мешканців, 42 двори), Любачів (Костюківський, 244 мешканці, 48 дворів, 1 верста від сільради), Ополонський (Степанівський, 271 особа, 53 двори, 1,5 версти від сільради), Пашків (41 житель, 7 дворів, 1,5 версти від сільради), Росоховатий (84 особи, 16 дворів, 3 версти від сільради), Шапошників (239 жителів, 51 двір, 3 версти від сільради), сільце Москалівщина (170 мешканців, 36 дворів, 2 версти) та Досвідна станція (85 мешканців, 38 дворів, 2 версти від сільради)[1].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Сумського району Сумської області, на обліку в раді перебували с. Єлисеївків, хутори Бульбівщина, Волжин, Любачів, Москалівщина, Нагірний, Никонців, Шапошників та Дослідна станція[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Довідник Сумської округи 1928 р. (PDF). Сумське округове статистичне бюро. Суми. 1929. с. 308-311. Процитовано 2 вересня 2023.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 542. Процитовано 2 вересня 2023.
|
Це незавершена стаття про Сумську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |