Стіві Сміт
| Стіві Сміт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Stevie Smith | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Флоренс Маргарет Сміт | |||
| Народилася |
20 вересня 1902[1][2][…] Кінґстон-апон-Галл, Східний Йоркширський Райдінг, Йоркшир і Гамбер, Англія, Сполучене Королівство[4] | |||
| Померла |
7 березня 1971[1][2][…] (68 років) Лондон, Велика Британія ·рак головного мозку[d] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія[5] | |||
| Діяльність | поетка, ілюстратор, письменниця-романістка, артистка-виконавиця, письменниця | |||
| Сфера роботи | поезія, художня література[d] і британська література | |||
| Alma mater | Монастирська школа Північного Лондонаd[4] і Palmers Green High Schoold | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1920—1970 | |||
| Жанр | лірика, роман | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Стіві Сміт у Вікісховищі | ||||
Фло́ренс Ма́ргарет Сміт (англ. Florence Margaret Smith), відома як Стіві Сміт (англ. Stevie Smith; 20 вересня 1902 — 7 березня 1971) — британська феміністська поетеса, письменниця[6] і художниця[7]. Автор одного з найпопулярніших віршів в історії британської поезії «Not Waving But Drowning» («Не хлюпався — тонув»).
Життєпис[ред. | ред. код]
Флоренс Маргарет Сміт народилась в Кінгстон-апон-Галл на північному сході Англії другою дочкою Етель і Чарльза Смітів. Старшу сестру звали Моллі. Батько працював інженером-консультантом в Адміралтействі і більшу частину свого часу проводив у морі. Під час недовгих приїздів додому тримався з сім'єю дуже сухо й офіційно, перебуваючи з дружиною в напружених стосунках поза фактичним розлученням. Біографи припускають, що батько майже не надавав сім'ї матеріальної підтримки. Коли Флоренс було три роки, мати з доньками переїхала в Лондон до своєї сестри на Палмерс Грін[6].
Жінки не були заможними, але завдяки підприємливості і кмітливості сестри отримали пристойну освіту в Колегіальній школі північного Лондону[en] для дівчат. Юну Флоренс в родині всі називали «Пеггі». Пізніше вона отримала прізвисько «Стіві» за йменням знаменитого на той час жокея Стіва Донаг'ю, за кипучу енергію при тендітності, котру зберігала до самої старості. З тих пір життя Сміт протікало виключно в жіночому оточенні.
Коли їй було 16 років, померла мати. Стіві засуджувала батька за те, що залишив сім'ю. Сестер почала виховувати Медж Спір — рідна тітка з боку матері або «тітонька левиця», як її називала Стіві. Незабаром померла бабуся Стіві, — тітка її матері, Моллі покинула їхній будинок. Залишилася лише тітка Медж Спір, переконана феміністка, що замінила Сміт матір і за якою Сміт доглядала аж до її смерті у 1968 році.
І сама Стіві Сміт жодного разу не вступала до шлюбу[6].
Цим подіям присвячено автобіографічний вірш «Будинок милосердя» («A House of Mercy»). В ньому акцент робиться не стільки на прославлянні рідного дому в Лондоні, де Сміт прожила 64 роки, скільки на жіночій солідарності й терпінні, здатності протистояти негараздам.
Творчість[ред. | ред. код]
Перший роман Сімт «Novel on Yellow Paper» («Роман на жовтому папері») вийшов у 1936 році. Після нього були романи «Over Frontier» («Через кордон», 1938) і «The Holiday» («День відпочинку», 1949). Твори написані від першої особи, і оповідачка близька авторці за світовідчуттям. Проблематика всіх романів лежить у суперечності між розумом і почуттям, буттям і побутом, логікою й абсурдом. У всіх творах прозовий текст перемежовується віршованими вставками[7].
Першу поетичну збірку Сміт «Добре повеселилися» видала в 1937 році[8]. Вже в цій книзі Сміт постала перед аудиторією цілком сформованою поеткою. Деякі свої вірші вона передруковувала зі збірки до збірки, а починаючи з другої збірки віршів, незмінно супроводжувала власними графічними ілюстраціями. Всього Сміт створила 9 поетичних збірок. Останню десяту авторську збірку «Scorpion» було видано посмертно[7].
В поезії Сміт зовсім немає місця переживанню почуття плотської любові, її роздуми про кохання, про свого можливого обранця носять дещо абстрактний характер: «Мені завжди набагато цікавіше те, про що я думаю, і, якби раптом трапилося мені зустріти його на вулиці, я б, напевно, його не впізнала». Зате в її творчості присутні спокійні описи дружби («Радості дружби»), елегійна пейзажна лірика, пройнята любов'ю до батьківщини («Щастя»). Багатьом поезіям Сміт, зокрема віршу «Не хлюпався — тонув» («Not waving but drowning»), властиве почуття страху і невідворотності смерті. Деякі її вірші створені у формі звернення до смерті. Для Сміт характерне також заперечення релігії, але релігії не в вищому, а в традиційному розумінні. Як сказав її друг, англіканський священик, «їй була необхідна безмежна віра, щоб її відкинути»[6].
Сміт міркувала про самогубство, але, врешті-решт, прийшла до висновку, що звичайна смерть буде великим благом. На її думку, старість — це тихий передпокій напередодні смерті, коли відпадають багато речей, які раніше хвилювали людину. Для Сміт в самій смерті є щось природне і в якомусь сенсі бажане. В одному з останніх інтерв'ю вона заявила[6]:
Ці завершальні слова — «Яко Твоє є Царство і Сила, і Слава» — це ж чудово. Це означає абсолютне добро, владу над усім абсолютного добра. Природно, людина мріє тому про смерть, там добру буде підвладно більше, ніж тут, тому що бути живим — це ніби перебувати на ворожій території.
Суперечливе ставлення до смерті стало темою вірша «О, вдячні фарби, яскравий вигляд!» («Oh grateful colours, bright looks!»).
Сміт виступала з публічними читаннями віршів, виконувала їх під музику в концертних програмах, записувала свої вірші на Бі-бі-сі і на грамплатівки.
З 1923 до 1953 року Сміт працювала в лондонському видавництві Newnes Publishing Company, в останні роки була секретарем видавництва[6].
В 1969 році за заслуги перед британською літературою Сміт була нагороджена Золотою Королівською медаллю[7].
7 березня 1971 року померла від пухлини головного мозку.
В 1977 році було з великим успіхом поставлено п'єсу Х'ю Уайтмора «Стіві». Головну роль у ній виконувала Гленда Джексон. За п'єсою знято фільм. У 1978 році видавництво «Пенгуїн» випустило збірку кращих віршів Стіві Сміт, в яку увійшли такі твори, як «Числа», «О, вдячні фарби, яскравий вигляд!» та інші[6].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Novel on Yellow Paper («Роман на жовтому папері», роман), 1936;
- A Good Time Was Had by All («Всім випало гарно провести час», вірші), 1937;
- Over Frontier («По той бік межі», роман), 1938;
- Tender Only to One («Ніжність до одного-єдиного», вірші), 1938
- Mother, What is Man? («Мамо, що таке чоловік?», стихи), 1942;
- The Holiday («Відпустка», роман), 1949;
- Harold's Leap («Стрибок Гарольда», вірші), 1950;
- Not Waving But Drowning («He хлюпався — тонув», вірші), 1957;
- The Frog Prince («Царевич-жаба»), 1966;
- Scorpion («Скорпіон»), 1972;
- Collected Poems («Збірка віршів») / Ed. J. MacGibbon. L., 1975;
- Me Again: Uncollected Writings («Незібрані твори») / Eds. J. Barbera, W. McBrien. L., 1981;
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1000.
- ↑ LIBRIS — 2007.
- ↑ а б в г д е ж Нед Томас. «Поети наших днів». 3. Стів Сміт // «Англія» : журнал. — London : Balding + Mansell Ltd., Wisbech, 1979. — № 4 (72). — С. 64—69.
- ↑ а б в г Скороденко В. Л. Литературовед. Смит Стіві справжнє ім'я Флоренс Маргарет Florence Margaret, поет, прозаїк, художник. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
- ↑ Кружков, 2000.
|
Література[ред. | ред. код]
- Dick К. Ivy and Stevie. L., 1971;
- Rankin A. C. The Poetry of Stevie Smith: Little Girl Lost. Gerrards Cross, 1984;
- Barbera J., McBrien W. Stevie: A Biography. L., 1985.
- Кружков Григорій. Капричіо для жіночого голосу і друкарської машинки. — В: Журнальний зал // Новая юность. — 2000. — № 32 (березень).
Посилання[ред. | ред. код]
- Anne Bryan. Strange-attractor website. Stevie Smith biography. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Stevie Smith(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|