Гленда Джексон
Гленда Джексон | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Glenda Jackson | ||||
Гленда Джексон у 1971 | ||||
Народилася |
9 травня 1936 (86 років) Беркенгед, Велика Британія | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність |
Акторка (1957-1994) Політик (1992-дотепер) | |||
Alma mater | Королівська академія драматичного мистецтва (1956)[3][4] і середня школа Вест Кірбіd | |||
Заклад | BBC | |||
Роки діяльності | з 1963 — тепер. час | |||
Діти | Dan Hodgesd | |||
IMDb | nm0413559 | |||
Нагороди та премії | ||||
«Оскар» (1970, 1973) «BAFTA» (1971) «Золотий глобус» (1973) | ||||
| ||||
![]() |
Гленда Джексон (англ. Glenda Jackson; нар. 9 травня 1936, Беркенгед, Велика Британія) — англійська акторка і політик, здобула популярність виконанням ролей вольових, розумних жінок в кіно, телефільмах і спектаклях 1960-х і 1970-х років.
Біографія[ред. | ред. код]
Гленда Джексон народилася 9 травня 1936 року в робітничій сім'ї поблизу Ліверпуля. У 16 років кинула школу заради участі в аматорській трупі. Слава до неї прийшла через десять років, коли вона зіграла Шарлотту Корді у скандальному спектаклі Пітера Брука «Марат / Сад». Екранізація цієї постановки була її першою помітною роботою в кіно.
У 1969 році розпочалася співпраця Джексон з режисером Кеном Расселлом, яка принесла їй «Оскар» за найкращу жіночу роль за екранізацію роману Девіда Герберта Лоуренса «Закохані жінки» (Women in Love). Через чотири роки акторка була знову удостоєна цієї нагороди, цього разу за роль у комедії «Як у кращих домах» (A Touch of Class).
Серед найяскравіших ролей Гленда Джексон у кіно — Антоніна Мілюкова, божевільна дружина П. І. Чайковського в «Любителях музики» (The Music Lovers, 1970); самотня жінка, якій доводиться ділити свого коханого з його коханцем у «Неділя, проклята неділя» (Sunday Bloody Sunday, 1971); Гедда Габлер в екранізації однойменної п'єси Ібсена (1975); Сара Бернар в кінобіографії «Неймовірна Сара» (1976) і Патріція Ніл в «Історії Патрісії Ніл» (1981); Олена Боннер у британському телефільмі «Сахаров» (1984).
Серед нагород Гленда Джексон — декілька премій «Тоні» за театральні роботи і «Еммі» за головну роль в телесеріалі про Єлизавету I (1971).
Нагороджена також Орденом Британської імперії.
З 1990 року Гленда Джексон повністю присвятила себе політичній кар'єрі. Вона обралася до складу Парламенту від Лейбористської партії у 1992 р., а через п'ять років увійшла до складу уряду Тоні Блера. У 2000 р. невдало балотувалася на посаду мера Лондона. Є критиком політики уряду лейбористів в Іраку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #122270878 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ McGovern U. Chambers Concise Biographical Dictionary — Единбург: Chambers Harrap, 2003. — ISBN 978-0-550-10062-7
- ↑ https://www.rada.ac.uk/profiles?aos=acting&yr=1956&fn=glenda&sn=jackson
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
|
- Народились 9 травня
- Народились 1936
- Випускники Королівської академії драматичного мистецтва
- Лауреати премії «Оскар» за найкращу жіночу роль
- Лауреати премії BAFTA
- Лауреати премії «Давид ді Донателло»
- Акторки Англії
- Лауреати премії «Тоні»
- Лауреати премії «Еммі»
- Уродженці Беркенгеда
- Лауреати премії «Срібна мушля» найкращій акторці
- Володарі «Потрійної корони акторської майстерності»