Султанзаде Мехмед-паша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Султанзаде Мехмед-паша


Монарх: Ібрагім I
 
Народження: 1603
Смерть: липень 1646
Крит, Крит[d], Decentralized Administration of Creted, Греція
Громадянство: Османська імперія

Султанзаде Мехмед-паша (? — липень 1646) — великий турецький державний і військовий діяч, губернатор Єгипту (16371640), 86-й великий візир Османської імперії (31 січня 164417 грудня 1645). Його прабабцею була Роксолана.

Біографія[ред. | ред. код]

Батьком Мехмеда був Абдуррахман-бей, син Айше Хюмашах-султан, доньки Міхрімах-султан і Рустема-паші, великого візира Семіз Ахмеда-паші; матір'ю — дочка Юсуфа Синана-паші і невідомою по імені дочки Айше Хюмашах-султан[1][2][3]. Оскільки і по батькові, по матері він був нащадком улюбленої внучки Сулеймана I, він отримав прізвисько «Султанзаде»— однойменним титулом користувалися онуки султанів по жіночій лінії. Хаммер вказує інший варіант походження Мехмеда. Він пише: «Мехмед-паша, званий Султанзаде, тому що він походив від двох султанш, дружин Рустема-паші (від Сулеймана) і Пияле-паші (від Селіма II)»[4]. Ніяких інших подробиць походження Мехмеда-паші Хаммер не призводить, джерел теж. Більше ніхто не вказує Пияле серед предків Мехмеда.

Рік народження Алдерсон вказує 1602, при цьому вказавши дату смерті батька 1597. Не ясно, в який з двох дат він помиляється[1]. Сюрейя рік народження не вказує[2], зате пише: що помер він у 1646 році, будучи «п'ятдесяти років»[5].

У 1638 році Мехмед-паша був призначений бейлербеем Єгипту[6][7]. У травні 1638 року за наказом султана Мехмед-паша відправив у турецьку армію 1500 солдатів для участі в поході на Багдад, які повернулися в червні 1639 року[8].

В 1640 році він повернувся в Стамбул і став візиром османського дивана. У 1641 році він був призначений губернатором Ачі-кале (сучасний Очаків), йому було доручено відбити у козаків фортецю Азов. Мехмед-паша на чолі турецьких військ блокував Азов.

В 1643 році Мехмед-паша був призначений губернатором Дамаска. Це призначення було, ймовірно, пов'язано з таємною боротьбою за владу між ними і великим візиром Кеманкешем Кара-Мустафою[9].

У січні 1644 року Султанзаде Мехмед-паша при підтримці валіде-султан і Джинджи Ходжі зміг переконати султана Ібрагіма відсторонити від посади і покарати великого візира Кеманкеша Мустафу-пашу. Наступним великим візиром був призначений сам Султанзаде Мехмед-паша.

У 1645 році він виступав проти початку війни з Венеціанською республікою за острів Крит[7]. Незважаючи на це, султан Ібрагім наказав почати військові дії на Криті. У грудні того ж року Султанзаде Мехмед-паша був відсторонений від посади великого візира і незабаром призначений командувачем (сердаром) турецької армії у військовій кампанії на Криті.

У липні 1646 року Султанзаде Мехмед-паша помер на Криті[9][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Alderson, 1956, Table XXX
  2. а б Süreyya cilt 4, 1996, с. 1045
  3. Uzunçarşılı, 1988, 3 Cild, s. 391
  4. Hammer-Purgstall, Hellert, vol. 10, 1837, с. 35
  5. Süreyya cilt 4, 1996, с. 1046
  6. Öztuna, 1994, с. 412–416
  7. а б в Süreyya cilt 4, 1996, с. 1045—1046
  8. Faulder, 1789, с. 85
  9. а б Buz, 2009, с. 99

Література[ред. | ред. код]

  • Alper, Ömer Mahir. Yaşamlarıyla ve Yapıtlarıyla Osmanlılar Ansiklopedisi. Mehmed Paşa (Sultanzade, Cıvankapıcıbaşı). — Istanbul: Yapı Kredi Kültür Sanat Yayıncılık A. Ş., 1999. — Т. 2. — С. 172. — ISBN 975-0800710. (тур.)
  • Buz, Ayhan. Osmanlı Sadrazamları. — Istanbul: Neden Kitap, 2009. — ISBN 978-975-254-278-5. (тур.)
  • Danışmend, Ismail Hami. Izahlı Osmanlı Tarihi Kronolojisi 6 Cilt. — Istanbul: Doğu Kütüphanesi, 2011. — ISBN 9789944397681.
  • Öztuna Yılmaz (1994). Büyük Osmanlı Tarihi: Osmanlı Devleti'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi 10. Ötüken Neşriyat A.S. с. 412–416. ISBN 975-437-141-5.