Міхрімах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхрімах Султан
Mihrimah Sultan
Міхрімах Султан

Час на посаді:
1558 — 12 грудня 1574
ПопередникАйше Хафса Султан
НаступникНурбану Султан

Народилася21 березня 1522(1522-03-21)
Стамбул
Померла4 лютого 1578(1578-02-04) (55 років)
Стамбул
Національністьтуркеня

Династія Османи
БатькоСулейман I
МатиХюррем Султан
ЧоловікРустем-паша
Дітисини: султанзаде Осман
доньки: Айше Хюмашах Султан
Релігіяіслам

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Міхрімах Султан (21 березня 1522, Стамбул, Османська імперія25 січня 1578, Стамбул, Османська імперія) —османська принцеса. Дочка османського султана Сулеймана I і Хюррем Хасекі Султан (Роксолани). Одна з представниць періоду Жіночий султанат

Біографія[ред. | ред. код]

Міхрімах народилася приблизно в 1522 році в Стамбулі в султанському палаці Топкапи і була єдиною дочкою і другою дитиною з шістьох дітей османського султана Сулеймана I і Хюррем султан.

У Міхрімах було четверо рідними братів і один єдинокровний брат, які досягли зрілості. Міхрімах була улюбленою і, згідно з популярною версією, єдиною дочкою султана, яка пережила дитинство. Разом з тим, Ентоні Алдерсон пише про те, що у Сулеймана I було ще дві дочки, одна з яких досягла зрілості і навіть була видана заміж, а інша померла за рік до народження Міхрімах; Чагатай улучает називає дочкою Сулеймана I Разіе султан, про яку немає ніякої інформації, крім напису на могилі в мавзолеї молочного брата султана Яхьї-ефенді.

Міхрімах виховувалася і здобувала освіту під чуйним керівництвом її знаменитої матері: за повідомленнями сучасників, Міхрімах була добре вихована, красиво говорила і мала гарний почерк і красивий стиль письма. Крім того, Міхрімах була надзвичайно побожною.

Шлюб[ред. | ред. код]

У другій половині правління султана Сулеймана I його фаворитом став Рустем-паша. Султан часто запитував поради Рустема, що не могло не налаштувати на ворожнечу іншого фаворита Сулеймана - великого візира Паргали Ібрагіма-пашу. Побоюючись втрати впливу, великий візир призначив Рустема, до цього обіймав набагато менш важливу посаду мірахура, на посаду губернатора у віддаленій провінції Діярбакир. Приблизно в цей же час, за чутками, Хюррем султан дізналася про те, що Рустем висловлює бажання одружитися на Міхрімах, і підтримала його у цьому. Сулейман погодився на шлюб Рустема і його улюбленої дочки, для чого також збирався назвати Рустема своїм візиром. Однак незабаром поповзли чутки, поширювані ймовірно ворогами Рустема, про те, що він хворий на проказу. Сулейман був засмучений тим, що трапилося, проте для перевірки відправив до майбутнього зятя лікаря, який визначив, що Рустем здоровий: на одязі обстежуваного була виявлена ​​воша, що виключило вірогідність хвороби. У липні 1538 помер бейлербей Анатолії Мустафа-паша і його посаду отримав Рустем.

26 листопада 1539 року на Іподромній площі почалися святкування з нагоди обрізання молодших братів Міхрімах - Баязида і Джихангіра; потім, в ході святкувань, 4 грудня було укладено шлюб між Рустемом і Міхрімах. Після весілля подружжя залишилося в Стамбулі, де разом з Хюррем султан утворили вузьке коло впливу на султана.

У травні 1541 року в результаті зняття з посади іншого зятя султана, Лютфі-паші (дружина Шах-султан), чоловік Міхрімах став другим візиром; в 1544 році Рустем паша отримав посаду великого візира. У тому ж 1544 році Міхрімах разом з матір'ю і чоловіком відвідала Бурсу, де зібралися брати Міхрімах, які постійно проживали в своїх Санджак; зустріч тривала сорок днів.

Невідомо, наскільки Міхрімах була прив'язана до чоловіка, однак після смерті Рустема в 1561 році вона більше заміж не виходила. Вона переїхала в султанський палац, де залишалася до смерті брата Селіма II.

Політичний вплив[ред. | ред. код]

Хоча немає ніяких доказів причетності Міхрімах або її матері до падіння її старшого єдинокровного брата Мустафи, багато джерел, як османські, так і зарубіжні, вважали, що таким чином вони розчищали шлях до влади одного з синів Хюррем - Селіма або Баязида; прихід до влади Мустафи був невигідний нікому з них: Рустем позбувся б посади і, можливо, голови, Хюррем втратила б статус і всіх своїх синів, а Міхрімах - чоловіка, братів і вплив. Як би там не було, яничари після страти Мустафи в 1553 році вимагали страти Рустема, але життя йому врятувала Міхрімах, вмовлявши матір вплинути на рішення Сулеймана. Рустем був знятий з поста великого візира, але зберіг життя.

Коаліцію «Хюррем-Міхрімах-Рустем» вважали причетною і до страти великого візира Кара Ахмеда паші, який також був зятем султана - чоловіком його сестри Фатьми. Кара Ахмед прийшов до влади в 1553 році, відразу після страти шехзаде Мустафи, коли Рустем паша був знятий з посади. Кара Ахмед пробув на посаді трохи менше двох років, після чого, за чутками, був звинувачений Рустемом у хабарництві і страчений. Смерть Кара Ахмеда паші повернула посаду великого візира Рустему паші.

Валіде-султан[ред. | ред. код]

Лист Міхрімах до короля Речі Посполитої Сигизмунда II Августа, 1548

Хюррем султан померла в 1558 році. Після смерті матері Міхрімах стала виконувати обов'язки валіде-султан (1558-1574р.); вона також стала головною радницею батька і повідомляла йому новини під час відсутності Сулеймана I в столиці. Міхрімах, також як і її мати, разом з чоловіком підтримувала як престолонаслідника Баязида. Однак незадовго до смерті чоловіка і падіння Баязида 1561 року Міхрімах, розчарована його байдужістю, перекинулася до шехзаде Селіма, який після сходження на престол дарував сестрі 50 тисяч золотом на невідкладні потреби. Після смерті батька Міхрімах стала найвпливовішою і шанованою жінкою в гаремі спочатку брата Селіма II, а потім і племінника Мурада III. Саме Міхрімах подарувала племіннику наложницю Сафіє, яка на довгі роки стала улюбленицею Мурада.

Благодійність[ред. | ред. код]

Ім'я Міхрімах носять дві мечеті в Стамбулі: одна була побудована за наказом султана Сулеймана I в Ускюдарі, інша - за розпорядженням самої Міхрімах в Едірнекапи. Комплекс мечеті Міхрімах-султан в Ускюдарі (інша назва Іскеле-джамі) був побудований за проектом Сінана в 1547 році; в комплекс увійшли власне п'ятибанна мечеть з двома мінаретами, а також фонтан, медресе, мектеб (початкова школа) і караван-сарай. У комплекс Міхрімах-султан в Едірнекапи, побудований також Сінаном в 1566 році, увійшли однокупольна мечеть з мінаретом, фонтан, медресе, мектеб, тюрбе і парний хаммам, що забезпечував роботу комплексу. Також до мечеті в Едірнекапи був проведений водопровід на кошти Міхрімах. Крім того, при мечетях Міхрімах діяв Імарет (благодійна кухня), а самій султанші належали кілька благодійних вакфов.

Існує легенда, пов'язана з мечетями Міхрімах: нібито відомий архітeктор Сінан був таємно закоханий в Міхрімах, не дивлячись на те, що він був одружений і різниця у віці була величезна (Сінану на той момент було 50, а Міхрімах - 17). Згідно з легендою, за задумом Сінана мечеті були побудовані так, що 21 березня - нібито в день народження Міхрімах, ім'я якої означає «сонце і місяць», - в той самий момент, коли сонце ховається за однією мечеттю її імені в Едірнекапи, місяць з'являється з -за мечеті її імені в Ускюдарі.

Також брала участь в проектах чоловіка, а також допомагала матері в управлінні знаменитим фондом Хасекі Хюррем Султан.

Смерть[ред. | ред. код]

Після смерті брата Селіма II в 1574 році Міхрімах перебралася в Старий палац, де отримувала досить велику платню від племінника-султана. За повідомленням німецького мандрівника Стефана Герлаха, котрий перебував в цих краях у 1578 році, Міхрімах померла 25 січня 1578 року.

За розпорядженням султана Мурада III Міхрімах була похована в тюрбе батька в мечеті Сулейманіє, що підкреслило її особливий статус єдиної і гаряче улюбленої дочки султана. До кінця XVII століття могили Міхрімах і султана Сулеймана I були єдиними похованнями в тюрбе.

Діти[ред. | ред. код]

Сини:

  • Султанзаде Осман

Доньки :

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sakaoğlu, Necdet (Nisan 2012). Süleyman, Hurrem ve Diğerleri: Bir Dönemin Gerçek Hikayesi.
  • Imperial Harem : Women and Sovereignty in the Ottoman Empire 199379, Oxford University Press, ISBN 0-19-508677-5.