Суховий Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суховий Сергій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження6 серпня 1978(1978-08-06)
смт. Комишуваха (Оріхівський район), Запорізька область
Смерть12 серпня 2014(2014-08-12) (36 років)
ст. Мандрикине
Псевдо«Камищ»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Бойовий Хрест Корпусу

Сергі́й Іва́нович Сухови́й (6 серпня 1978 — 12 серпня 2014) — боєць Добровольчого українського корпусу, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 серпня 1978 року в смт. Комишуваха Запорізької області. Рано залишився без батька.

Спочатку навчався в Комишуваській ЗОШ I—III ст., потім — СПТУ-17 м. Запоріжжя, де отримав професію електрогазозварника.

Пройшов строкову військову службу в ЗС України, у військах Міністерства внутрішніх справ. Був відзначений нагрудним знаком «За зразкову службу» 2-го ступеня.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Добровольцем пішов воювати на схід України. Вступив до лав Добровольчого українського корпусу.

Вдень 12 серпня 2014 року, автобус групи бійців ДУК потрапив до засідки бойовиків на блокпосту поблизу Донецька на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося лише трьом бійцям.

Похований на батьківщині, в смт. Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область.

Неодружений. По смерті залишилися мати й сестра.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно)
  • Медаль «За розвиток Запорізького краю» (посмертно)
  • Відзнака ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, № відзн. 067. Наказ № 148/18 від 08 грудня 2018)[1]
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 38.
  • вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Суховий Сергій Іванович ("Камиш"). https://pravyysektor.info.
  2. Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]