Сцени пределли вівтаря Страсті Христові
| Голгофа | |
 | |
| Автор | Маестро дель Оссерванца |
|---|---|
| Час створення | Середина 15 ст. |
| Розміри | 37 × 65 см |
| Матеріал | деревина[1] |
| Техніка | темпера на деревині |
| Місцезнаходження | Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ, Україна) |
Сцени пределли вівтаря Страсті Христові — цикл сцен, створених художником Маестро дель Оссерванца у 15 столітті.
Історія[ред. | ред. код]
Сієнському майстру, ім'я котрого призабули, належав триптих з монастиря Оссерванца, датований 1436 роком [2]. Мистецтвознавець Роберто Лонгі назвав його умовним ім'ям Маестро дель Оссерванца.
Розпочались пошуки збережених творів митця доби кватроченто і спроби знайти хоч якісь рештки його біографії. Виявлених документів було обмаль. Трохи більше було здобуто фактів щодо його творів. Серед них — вівтар Страсті Христові з пределлою, де подано низку традиційних біблійних сцен.
Пределла — найнижча частина італійського вівтаря, зазвичай не скута строгим дотриманням канону. У цю шпарину кинулась низка італійських майстрів, що отримала можливості продемонструвати власні творчі здібності. Тому сцени пределли з вільно поданими сценами часто цікавіші за сам вівтар, де дотримання канону простежувалось досить чітко.
Від колишнього вівтаря збереглися «Мадонна з немовлям і двома Херувімами», що перейшла до збірок у Музей мистецтва Метрополітен. Стулка з образом Івана Хрестителя потрапила у приватну збірку у місті Даллас.
Сцени пределли роз'єднали і, з міркувань дорожче продати — продали вроздріб ще у 19 столітті.
Галерея сцен, що збереглися[ред. | ред. код]
-
«Побиття Христа біля колони» -
«Початок шляху на Голгофу»
-
«Зшестя Христа у безодню». -
«Воскресіння»
Доля сцен пределли[ред. | ред. код]
- «Побиття Христа біля колони» потрапило у Пінакотеку Ватикана.
- «Початок шляху на Голгофу» зберігає Музей мистецтв Філадельфії
- «Зшестя Христа у безодню» — Детройт, Інститут мистецтв, США.
- Сцена Воскресіння Христа — Детройт, Інститут мистецтв, США.
Київська Голгофа[ред. | ред. код]
« Голгофа» або «Розп'яття» подана на видовженій стулці. Композиція нагадує ікону, бо тло створене золотим як на іконі[2]. На золотому тлі чітко вимальовані три хрести з закатованими.
Але натовп у підніжжя хрестів поданий з відбитком реалістичних спостережень[2]. Люди, військова варта і коні подані у різноманітних позах і ракурсах, небачених у іконопису. Відчутні і емоції, що хвилюють юрбу. Персонажі жваво обговорюють подію. Темперний живопис має здатність мало змінюватись з часом і картина зберегла практично первісний колористичний лад доби кватроченто.
Провенанс[ред. | ред. код]
Сцена Голгофи була у збірці Г. Строганова. Придбана Богданом та Варарою Ханеків у Римі на аукціоні розпродажу зібрання Г. Строганова 1898 року.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Альбом «Західноєвропейський живопис 14-18 століть», Київ, «Мистецтво», 1986.