Темпера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Темпера на дерев'яній основі — ікона Спас із Звенигородського чину, Андрій Рубльов, XIV — XV ст.

Темпера (італ. tempera, від temperare- змішувати фарби) — фарби, що готуються на основі сухих порошкових мінеральних пігментів і (або) їх синтетичних аналогів. Сполучною речовиною темперних фарб слугують емульсії — натуральні (розведений водою жовток цільного курячого яйця, сік рослин тощо) або штучні (полімери тощо).

Темперні фарби — одні із найдавніших. До винайдення та поширення олійних фарб темперні фарби були основним матеріалом станкового живопису. Історія використання темперних фарб налічує більше трьох тисяч років. Наприклад, знамениті розписи саркофагів давньоєгипетських фараонів виконані темперними фарбами. Темперні фарби були основними у станковому живописі візантійських майстрів. У Московщині техніка темперного живопису переважала в мистецтві аж до кінця XVII століття.

Промисловим способом виготовляються два види темпери: казеїн-олійна і полівінілацетатна (ПВА). Темпера на основі ПВА простіша у використанні, але її істотний недолік полягає в тому, що з часом вона має тенденцію до розтріскування. У зв'язку з цим довговічність реставраційних робіт, виконаних темперою ПВА, завжди викликає великі сумніви. Також у торгівлі широкий асортимент сухих пігментів для самостійного приготування з них темперних фарб; темпера, приготована самим художником по нескладних технологіях безпосередньо перед використанням її в роботі, є найбільш якісним і довговічним матеріалом, що підтверджено багатовіковою практикою.

Темпера по левкасу на дерев'яній основі з використанням натуральних пігментів — традиційна техніка іконопису, де фарба приготована на жовтку або суміші жовтку з вареною олією або олійним лаком. По вологій штукатурці (вапну) темперою з найдавніших часів пишеться фреска.

Література[ред.ред. код]

  • Изаксон А. Учитесь писать темперой // Художник. — 1961. — № 1. — С. 54–56.
  • Филатов В. В. Русская станковая темперная живопись. Техника и реставрация. — М., Искусство, 1961.
  • Лактионов А., Виннер А. Русская темперная живопись // Художник. — 1961. — № 12. — С. 26.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]