Сідоній Аполлінарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сідоній Аполлінарій
Sidonius Apollinaris.jpg
Псевдо Гай Соллій Модест
Народився 5 листопада 430(0430-11-05)
Лугдун
Помер 486(0486)
Немосс Арверні
Діяльність церковна діяльність, пиьсменник
Володіє мовами латина
Посада префект міста, Q39238034?, давньоримський сенатор[d] і католицький єпископ[d]
Конфесія християнство
Батько Аполлінарій
У шлюбі з Папіанілла
Діти Apollinaris of Clermont[d]

Гай Соллій Модест Сідоній Аполлінарій (лат. Gaius Sollius Modestus Sidonius Apollinaris; 5 листопада 430 — 486) — церковний діяч, письменник пізньої Римської імперії, католицький святий, його день 21 серпня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливової та заможної родини. Народився у 430 році. Син Аполлінарія, префект Галлії. Отримав гарну освіту і вже замалоду уславився красномовністю та віршами. У 449 році, за його власним повідомленням, він разом з батьком був присутній на святкуваннях, організованих в Арлі на честь вступу на посаду консулів Астера і Протогена.

У 452 році Сідоній одружився з донькою майбутнього імператора Авіта, якого пізніше супроводжував до Рим. Після повалення і втечі Авіта, він повернувся в Лугдунум, де в 457 році році був узятий у полон новим імператором Майоріаном. У силу його популярності, той поводився з ним шанобливо і незабаром звільнив, за що той у свою чергу заслужив панегірик, за який сам Сідоній був нагороджений бронзовою статуєю на Форумі й титулом коміта. Незабаром став доместіком (ад'ютантом) імператора. У 461 році після повалення Майоріана Сідоній на деякий час переїхав до області арвернів у Галлії. Повернувся до Риму лише за нового імператора Анфемія.

У 467 році імператор Прокопій Анфемій включив його до числа патриціїв, надав звання сенатора і призначив префектом Риму. Однак приблизно в 470 році Сідоній залишив цю посаду через залучення одного з близьких йому людей до суду за звинуваченням у державній зраді.

Повернувшись до Галлії, він довгий час боровся зі зловживаннями Сероната, корумпованого високопосадовця, а близько 471—472 років, швидше за все за політичними причинами, був призначений єпископом у Немосс (Клермон Арверни) сучасне місто Клермон-Ферран.

Організував опір арвернів проти вестготів. У 475 році вестготи взяли місто Клермон Арверни, і Сідоній, який брав активну участь в обороні, знову ненадовго опинився у в'язниці, проте був звільнений завдяки клопотанням свого друга, одного з наближених короля Ейріха. Незабаром його відновлено в правах і він залишився єпископом до своєї смерті.

Творчість[ред. | ред. код]

Opera, 1598

Складав свої твори латиною. Був майстом епістолярного жанру, а також складав панегірики, найвищим посадовцям, перш за все імператорам. У 452 році присвятив свій перший панегірик імператору Авіту, 457 року — Маойріану, 468 року — Анфемію. Вони увійшли до збірки з 24 творів «Вірші».

Твори Сідонію Аполлінарія, в особливості письма, є цінним джерелом з історії завоювання Галлії вестготами. Його листування — одне з чотирьох галло-римських листувань, що дійшли до нас від цього часу — при відомій пишномовності стилю значною мірою проливає світло на культурний та громадський клімат останніх років Західної імперії. Вони об'єднані до збірки «Листи».

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Папіанілла, донька імператора Авіта

Діти:

  • Аполлінарій (д/н—515)
  • Северіна
  • Росція
  • Алцііма

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Eric J. Goldberg: The Fall of the Roman Empire Revisited: Sidonius Apollinaris and His Crisis of Identity. In: Essays in History. Vol. 37, 1995 (англ.)
  • Johannes A. van Waarden and Gavin Kelly (eds), New Approaches to Sidonius Apollinaris, with Indices on Helga Köhler, C. Sollius Apollinaris Sidonius: Briefe Buch I. Leuven, 2013. (англ.)