Сідоній Аполлінарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сідоній Аполлінарій
Sidonius Apollinaris.jpg
Інші імена Гай Соллій Модест
Народився 5 листопада 430(0430-11-05)
Лугдун
Помер 486(0486)
Немосс Арверні
Діяльність церковна діяльність, пиьсменник
Посада Префект міста, Q39238034? і давньоримський сенатор[d]
Конфесія християнство
Батько Аполлінарій
Дружина Папіанілла
Діти Apollinaris of Clermont[d]

Гай Соллій Модест Сідоній Аполлінарій (*Gaius Sollius Modestus Sidonius Apollinaris, 5 листопада 430 —†486) — церковний діяч, письменник пізньої Римської імперії, католицький святий, його день 21 серпня.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливової та заможної родини. Народився у 430 році. Син Аполлінарія, префект Галлії. Отримав гарну освіту і вже замалоду уславився красномовністю та віршами. У 449 році, за його власним повідомленням, він разом з батьком був присутній на святкуваннях, організованих в Арлі на честь вступу на посаду консулів Астера і Протогена.

В 452 році Сідоній одружився на доньці майбутнього імператора Авіта, якого пізніше супроводжував до Рим. Після повалення і втечі Авіта, він повернувся в Лугдунум, де в 457 році році був узятий в полон новим імператором Майоріаном. В силу його популярності, той поводився з ним шанобливо і незабаром звільнив, за що той в свою чергу заслужив панегірик, за який сам Сідоній був нагороджений бронзовою статуєю на Форумі і титулом коміта. Незабаром стає доместіком (ад'ютантом) імператора. У 461 році після повалення Майоріана Сідоній на деякий час переїздить до області арвернів у Галлії. Повертається до Риму лише за нового імператора Анфемія.

У 467 році імператор Прокопій Анфемій включив його до числа патриціїв, надав звання сенатора і призначив префектом Риму. Однак приблизно в 470 році Сідоній залишив цю посаду через залучення одного з близьких йому людей до суду за звинуваченням в державній зраді.

Повернувшись до Галлії, він довгий час боровся зі зловживаннями Сероната, корумпованого високопосадовця, а близько 471–472 років, швидше за все за політичними причинами, був призначений єпископом у Немосс (Клермон Арверни) сучасне місто Клермон-Ферран.

Організував опір арвернів проти вестготів. У 475 році вестготи взяли місто Клермон Арверни, і Сідоній, який брав активну участь в обороні, знову ненадовго опинився у в'язниці, проте був звільнений завдяки клопотанням свого друга, одного з наближених короля Ейріха. Незабаром його бу відновлений в правах і залишався єпископом до своєї смерті.

Творчість[ред.ред. код]

Opera, 1598

Складав свої твори латиною. Був майстом епістолярного жанру, а також складав панегірики, найвищим посадовцям, перш за все імператорам. У 452 році присвятив свій перший панегірик імператору Авіту, 457 року — Маойріана, 468 року — Анфемію. Вони увійшли до збірки з 24 творів «Вірші».

Твори Сідонію Аполлінарія, в особливості письма, є цінним джерелом з історії завоювання Галлії вестготами. Його листування — одне з чотирьох галло-римських листувань, що дійшли до нас від цього часу — при відомій пишномовності стилю значною мірою проливає світло на культурний та громадський клімат останніх років Західної імперії. Вони об'єднані до збірки «Листи».

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Папіанілла, донька імператора Авіта

Діти:

  • Аполлінарій (д/н—515)
  • Северіна
  • Росція
  • Алцііма

Інтернет[ред.ред. код]

Міжнародний сайт Сідоній з біографією, що постійно оновлюється: Sidonius Apollinaris.

Джерела[ред.ред. код]

  • Eric J. Goldberg: The Fall of the Roman Empire Revisited: Sidonius Apollinaris and His Crisis of Identity. In: Essays in History. Vol. 37, 1995
  • Johannes A. van Waarden and Gavin Kelly (eds), New Approaches to Sidonius Apollinaris, with Indices on Helga Köhler, C. Sollius Apollinaris Sidonius: Briefe Buch I. Leuven, 2013.