Сільський лікар (оповідання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сільський лікар
Ein Landarzt
Обкладинка першого видання
Форма повіствованняd
Автор Франц Кафка
Мова німецька
Написано 1917
Опубліковано грудень 1917, 1919, 1920[1] і 1918
Видавництво Kurt Wolff[en]

Сільський лікар (нім. Ein Landarzt) — оповідання, написане в 1917 році Францом Кафкою. Було опубліковане в однойменній збірці оповідань. За сюжетом, сільський лікар зимової ночі робить візит за викликом до хворого пацієнта, стикаючись з абсурдними і сюрреалістичними труднощами.

Сюжет[ред. | ред. код]

У снігову ніч сільський лікар отримує виклик до хворого пацієнта за десять миль від нього, але його єдиний кінь помер напередодні ввечері, тому його помічниця Роза вирушає на пошуки іншого. Вона повертається з порожніми руками. Лікар висловлює своє розчарування, вибиваючи ногами двері порожнього, на його думку, сараю для свиней. Всередині з'являється таємничий конюх з двома здоровими кіньми, щоб втягнути лікаря в пастку. Конюх відмовляється їхати з ним, вважаючи за краще залишитися з переляканою Розою, яка тікає в будинок, докладаючи всіх зусиль, щоб убезпечити себе, але її доля «неминуча». Лікар нічого не може вдіяти з цим, бо конюх відправляє коней в дорогу. Конюх виламує вхідні двері дому лікаря, щоб дістатися до Рози.

Коні майже миттєво транспортують лікаря до будинку хворого хлопця. Родичі хлопця проводять його в середину, їхні пояснення він не розуміє, пацієнт тихо благає лікаря дозволити йому померти. Спочатку лікар вважає пацієнта повністю здоровим і відчуває роздратування через те, що останнім часом він отримує хибні виклики, але, помітивши, що сестра хлопчика тримає закривавлений рушник, він повторно оглядає хлопчика і виявляє велику глибоку рану на його правому боці, в якій повно глистів. Сім'я і гості, що зібралися, раді бачити лікаря на роботі. Коні тим часом, якимось чином звільнившись від ременів, дивляться у вікна і несамовито іржать.

Лікар постійно переживає за свою помічницю. Сім'я роздягає лікаря і кладе його в ліжко поруч з пацієнтом відповідно до простої пісні, яку співає шкільний хор, який зібрався біля будинку. Коли сім'я виходить з кімнати, лікар запевняє свого скептично налаштованого сусіда по ліжку, що рана не така вже й страшна, збирає свої речі і вистрибує з вікна на одного з коней. Він розраховує так скоро повернутися додому, що навіть не спромігся переодягнутися, однак цього разу коні рухаються не так швидко, як минулого разу. Він відчуває себе зрадженим своїми пацієнтами та громадою, і історія закінчується рядком: «Один раз послухався фальшивої тривоги свого нічного дзвоника — і вже нічого не виправиш».

Інтерпретації[ред. | ред. код]

Луїс Х. Лейтер виділив з цієї повісті переконливий аргумент на користь екзистенціалізму:

«Сільський лікар» описує людину, яка, підкорена схемою обставин, не здатна вийти за межі ролі, відведеної їй абсурдністю існування. Оскільки йому не бракує свідомого знання свого стану, але він відмовляється діяти перед обличчям своєї свободи, лікар, архетип антиекзистенціального героя, заслуговує на свою долю. Не маючи людських якостей, необхідних для створення та структурування ситуацій, він дозволяє маніпулювати собою конюху, родині та коням; але, підкоряючись, він стає інструментом у створених ними ситуаціях. Ніколи, свідомо, він не намагається відкритим актом встановити свою власну сутність, піднятися над будь-якою маніпулятивною цінністю, яку він має для інших, доки не стає занадто пізно. Як лікар він є річчю, об'єктом, інструментом; як людина він є нічим.[2]

Психологи з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі та Університету Британської Колумбії опублікували звіт у 2009 році, в якому використали «сільського лікаря» як позначення в дослідженні, яке перевіряє, як читання абсурдних творів впливає на когнітивні навички. Дослідження показало, що читання історій покращило здатність піддослідних знаходити закономірності. З їх висновків випливає те, що коли людям доводиться працювати над пошуком закономірностей та сенсу у фрагментованій історії, то збільшуються їхні «когнітивні механізми, відповідальні за неявне вивчення статистичних закономірностей».[3]

Адаптації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lexikon der Weltliteratur / Hrsg.: G. v. Wilpert
  2. Leiter, Louis H. "A Problem in Analysis: Franz Kafka's 'A Country Doctor'." The Journal of Aesthetics and Art Criticism, 1958: 337–347.
  3. Tom Jacobs, This Is Your Brain on Kafka [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], Pacific Standard, 16 September 2009.
  4. Griffel, Margaret Ross (2018). Operas in German: A Dictionary, pp. 279–280. Rowman & Littlefield. ISBN 1442247975