Сіренко Юрій Костянтинович
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Сіренко Юрій Костянтинович | |
|---|---|
| Народився |
26 червня 1949 Золочів, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
12 липня 2022[1] (73 роки) Львів, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | фізик, педагог |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Нагороди |
 |
Юрій Костянтинович Сіренко (26 червня 1949, м. Золочів Львівська область — 12 липня 2022, Львів) — український науковець, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної Премії УССР в галузі науки і техніки.[2]
Біографія[ред. | ред. код]
В 1966—1971 навчався на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету. В 1974—1977 продовжив навчання як аспірант Інституту радіофізики і електроніки, м. Харків. Кандидатська дисертація «Исследование задач дифракции волн на периодических решетках волноводного типа в резонансной области частот» захищена в 1978 році в Харківському державному університеті ім. О. М. Горького.
З 1974 року — науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідуючий відділом математичної фізики, головний науковий співробітник Інституту радіофізики і електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, м. Харків.
Докторська дисертація «Спектральные методы в теории резонансного рассеяния волн периодическими решетками» захищена в 1988 році (Харківський державний університет ім. О. М. Горького).
В 1989 році став лауреатом Державної Премії УССР за цикл робіт «Теорія резонансного розсіювання хвиль та її застосування у радіофізиці» (в складі колективу науковців).
В 2013—2017 роках Ю. К. Сіренко був запрошений професор Євразійського національного університету ім. Л. Н. Гумільова м.Нур-Султан, Казахстан.
Основні наукові дослідження Ю. К. Сіренко належать до таких напрямків:
- розробка моделей та алгоритмів для фундаментального та прикладного дослідження розповсюдження та розсіяння електромагнітних хвиль;
- розробка сучасної теорії резонансного розсіяння синусоїдальних та імпульсних хвиль компактними, хвилевідними та періодичними відкритими структурами;
- розробка методів синтезу пристроїв резонансної квазіоптики, імпульсної радіотехніки та антенної техніки;
- експериментальне дослідження ефекту дифракційного випромінювання і розробка нових відкритих ліній передач та антен дифракційного випромінювання.
Під керівництвом Ю. К. Сіренко захищено 5 кандидатських дисертацій. Він входив до складу редакційної колегії наукового журналу «Радіофізика та електроніка».
Гранти та нагороди Ю. К. Сіренко:
- Research and Teaching Personal Grant of the International Science Foundation (1998—1999).
- Research Grant of Royal Academy of Science, Sweden (1996—1999).
- Research Personal Grant of the International Science Foundation (1993).
- Державна премія в галузі науки і техніки, Україна (1989).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.ire.kharkov.ua/sirenko-rest-in-peace.html#more-7686
- ↑ Юрий Константинович Сиренко (к 70-летию со дня рождения) (рос.). 2019. ISSN 1028-821X. Процитовано 14 липня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профайл Sirenko, Yuriy в бібліографічній і реферативній базі даних Scopus
|
