Очікує на перевірку

Сітак Андрій Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Сітак
Сітак Андрій Геннадійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження13 грудня 2000(2000-12-13)
Герасимівка, Сумська область
Смерть15 березня 2022(2022-03-15) (21 рік)
Дніпро
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрій Геннадійович Сітак (2000—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, повний кавалер ордена «За мужність»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 грудня 2000 року в с. Герасимівці Роменського району Сумської області[2].

Бойовий медик 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ЗСУ[3]. Повний кавалер ордена «За мужність» (04.03.2022, 19.03.2022, 11.04.2022 (посмертно).

Згідно повідомлення Роменської РДА та міського голови м. Ромни, військовослужбовець помер внаслідок поранення, яке отримав в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[4]. [5].

Похований 18 березня 2022 року в м. Ромнах на Сумщині[5][3].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» I ступеня (11 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
  • орден «За мужність» II ступеня (19 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
  • орден «За мужність» III ступеня (4 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Військового Андрія Сітака посмертно нагородили за його подвиг + ФОТО | Ромни 24 Новини. Ромни 24 (рос.). Процитовано 19 липня 2024.
  2. Сітак Андрій Геннадійович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 20 липня 2024.
  3. а б Сітак Андрій Геннадійович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 19 липня 2024.
  4. Повідомлення Роменської РДА від 18.03.2022
  5. а б На Роменщині поховають воїна-захисника. 18.03.2022
  6. Указ Президента України від 11 квітня 2022 року № 229/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України від 04 березня 2022 року № 105/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]