Сіґніфер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сіґніфер Legio XXX Ulpia Victrix

Сиґні́фер (лат. signifer, від signum — «знак» і fero — «несу») — у давньоримській армії молодший офіцер, що ніс емблему когорти або легіону — сиґнум. У Римській Республіці цим словом звали взагалі всіх прапороносців легіону, проте, у Римі імперського періоду сиґніфер — один з типів прапороносців (поряд з аквіліферами, імаґініферами, дуплікаріями, вексиларіями і драконаріями).

Опис[ред.ред. код]

Сиґніфер носив тикий же панцир-лорику та червоний плащ, як інші легіонери. Відзнакою його слугував спеціальний шолом, який покривався нашоломником у вигляді голови хижого звіра — вовка, лева, ведмедя. Замість щита-скутума сиґніфери, як і музиканти, мали невеличкий круглий щит-парму, який у поході носили на поясі.

Кожна центурія в легіоні мала свого сиґніфера (тому всього у легіоні їх було 59). Сиґніфер першої центурії когорти (старший сиґніфер) був сиґніфером всієї когорти.

Сиґнум[ред.ред. код]

Сиґнум являв собою довгу дерев'яну жердину, увінчану фігурою відкритої людської долоні — манусом (manus), що означає клятву вірності, принесеної солдатами. Часто сиґнум був прикрашений дисками і медальйонами (фалерами).

Сиґніфер центурії також був скарбником, який відповідав за виплату платні солдатам, збереження їх заощаджень і фінансове управління підрозділу. Сиґніфери отримували подвійну платню звичайного легіонера.

Див. також[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

  • Zehetner, S. 2011: Der Signifer. Stellung und Aufgaben in der Kaiserzeitlichen Armee. VDM Verlag, Saarbrücken.