ТУ2м

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТУ2м
ТУ2м-025 на Волгоградській дитячій залізниці з трьома вагонами Pafawag.
Основні дані
Рік будування 1958 — 1961
Країна будування СРСР СРСР
Виробник Камбарський машинобудівний завод
Разом побудовано >139
Роки експлуатації 1958 — 1997
Ширина колії 750 мм
Рід служби Вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість 40 км/год
Осьова формула 0-2-0 + 0-2-0
Довжина локомотива 8050 мм
Ширина 2063 мм
Висота 2950 мм
Робоча маса 16 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
4 т
Відстань між шкворнями 4400 мм
Колісна база візків 1300 мм
Найменший радіус кривих 30 м
Тип дизеля У2Д6
Потужність дизеля 150 к.с.
Тип передачі Механічна
Діаметр коліс 600 мм
Сила тяги тривалого режиму 5 т.с.
Швидкість тривалого режиму 5 км/год
Запас пального 490 л
Запас піску 200 кг
Запас води 50 л
Запас мастила 70 л


ТУ2м (рос. Тепловоз, Узкоколейный, второй (2) серии, с механической передачей)[1]вузькоколійний мотовоз, розроблявся Ленінградським НДІ «Гипролесмаш» для потреб лісозаготівельної промисловості, на замовлення Міністерства лісової промиловості СРСР. Надалі виготовлявся на Камбарському машинобудівному заводі, з 1960 по 1961 рік.

Історія[ред. | ред. код]

Лісова промисловість СРСР з середини 50-х років потребувала оновлення та заміни застарілих і не потужних зразків техніки, як от Муз/4Д та ВП4, на новіші. Розробку доручили Ленінградському НДІ «Гипролесмаш», розпочалася вона майже одночасно з розробкою тепловозу ТУ1, Калузького машинобудівного заводу. Перший зразок було виготовлено в 1958 році Камбарським заводом. [2]

Виготовлявся до 1961 року, після чого був замінений подальшою його модифікацією ТУ2мк. Всього зроблено не менше 139 одиниць.[1]

Опис[ред. | ред. код]

Мотовоз має 1 кабіну, з опаленням, розташовану в центрі, між двома капотами. В одному з капотів розміщується дизельний двигун з муфтою зчеплення та коробкою передач, в другому знаходиться компресор та бак для палива. По боках від капотів є платформи, задля забезпечення комфортного обслуговування.Тепловоз має горизонтальні жалюзі радіатора спереду, і вертикальні по боках.[2]

Реверс-редуктор механічний, перемикання реверса ручне. Передача між осями йшла за допомогою дишел.

Багато деталей уніфіковано з МАЗ-200, що полегшувало ремонт та заміну деталей в малозабезпечених майстернях лісозаготівельних підприємств. ТУ2м отримав від автомобіля п'ятиступінчату коробку передач, однодискове зчеплення, карданну передачу, компресор та осьові редуктори. Система опалення частково складала з деталей автомобіля «Побєда».[2]

Через використання осьового редуктора візки отримали свою незвичайну будову. З двигуна момент сили передавався на внутрішню ось, а для передачі сили на два візки, застосовано дишельний механізм.

Технічні характеристики[3][4][ред. | ред. код]

Загальні характеристики[ред. | ред. код]

  • Тип: вантажний
  • Марка: ТУ2м
  • Передача: механічна
  • Конструкційна швидкість: 40 км/год
  • Службова маса: 16 т
  • Ширина: 2063 мм
  • Висота: 2950 мм
  • Довжина: 8050 мм
  • Відстань осями на візку: 4400 мм
  • Кількість осей: 4
  • Колія: 750 мм
  • Колісна формула: 0-2-0 + 0-2-0
  • Діаметр колес: 600/900[3] мм
  • Мін. радіус проходження кривих: 30 м

Силова установка[ред. | ред. код]

  • Силова установка: У2Д6
  • Максимальне число обертів (за хвилину): 1500
  • Потужність: 150 к.с.
  • Сила тяги: до 4800 кг
  • Тип палива: дизель
  • Запас палива: 490 кг

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б [https://web.archive.org/web/20231102145400/http://caruzd.chat.ru/teplovozi.htm ���������]. web.archive.org. 2 листопада 2023. Процитовано 6 березня 2024.
  2. а б в ДЖД - Мотовоз ТУ2м. www.dzd-ussr.ru. Процитовано 6 березня 2024.
  3. а б Младший брат. narrow.parovoz.com. Процитовано 6 березня 2024.
  4. ДЖД - Мотовоз ТУ2м. www.dzd-ussr.ru. Процитовано 6 березня 2024.