Табірна корона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табірна корона
Зображення
CMNS: Табірна корона у Вікісховищі

У Стародавньому Римі табірна корона ( лат. corona castrensis, "корона каструма"), також відома як корона долі, була військовою нагородою, що присуджувалася першій людині, яка під час бою проникла до ворожого табору або поле бою. Вона мала форму золотої корони, увінчаної копіями колів палісаду (високого паркану, що складався із загострених колів). [1]

В геральдиці у кількох підрозділів сучасних армій табірна корона встановлена як клейнод поверх щита герба або емблеми.

Корона Палісадо, варіант, що використовується в англійській геральдиці, визначається палісадом, прикріпленим до зовнішньої сторони обода.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Valerie A. Maxfield (1 січня 1981). The Military Decorations of the Roman Army. University of California Press. с. 79–. ISBN 978-0-520-04499-9.

Література[ред. | ред. код]