Палісад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палісад (реконструкція) і рів на колишньому римсько-германському кордоні поблизу міста Заальбург (Німеччина), I—II ст. н. е.
Палісад в кельтському селі
Реконструкція оборонного палісаду

Паліса́д (від фр. palissade < лат. palus — «паля», «кіл», «стовп») — старовинна оборонна споруда у вигляді частоколу, суцільний паркан із жердин.[1]

Поняття має такі значення:

  • фортифікаційна споруда, стіна із колод висотою в декілька метрів, вритих або вбитих в землю, з'єднаних для міцності між собою горизонтальними брусами. Кінці колод переважно були загострені. Палісади часто встановлювалися в ровах, наповнених водою, і становили приховану перешкоду для нападників.
  • Ряд забитих у землю паль для укріплення насипів чи укосів.
Палісад — щільний ряду забитих або закопаних вертикальних дерев'яних стовпів.[2] Найчастіше їх споруджували на передньому нахилі валу, а у місцях природного крутого підйому — на його внутрішньому боці.[2] Дерев'яні городні (писемний термін, яким позначали зруби, засипані землею і каменем, на відміну від пустотілих клітей) нерідко виходили на поверхню.[2]
  • Невисока загорожа по краю групи густо посаджених декоративних дерев чи кущів, що як правило створювалася в парковому ансамблі, садах. (див. кремль (сад)) Палісада — невеликий обгороджений садок перед будинком.[1]

Етимологія[ред.ред. код]

Російське палисад «легкий суцільний паркан із жердин; оборонна споруда у вигляді частоколу; ряд забитих у землю паль для укріплення насипів, укосів», польське palisada «палісад», чесько словенсько словацьке palisáda, болгарське палиса́да, македонське палиса́д, палиса́да, сербохорватське пал́исāд (значення ті самі); — запозичення з французької мови; французьке palissade виникло з провансальського palissada (значення те саме), утвореного від palissa «частокіл», що походить від латинського palūs «кілок», пов'язаного з pango «вбиваю, втикаю; закріплюю», спорідненим з грецьким πήγνυμι «втикаю, вбиваю; скріплюю», πήγμα «скріплення, зв'язок», πήγός «міцний, сильний, могутній», давньоіндійське pajráh «товстий, міцний, дужий».[1]

Найвідоміші палісади[ред.ред. код]

Як складова частина оборонно-захисних споруд давнини, найбільш відомі в історії такі палісади:

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:267)
  2. а б в Омельчук Б. А. Деревина та камінь в оборонному будівництві Старосамбірського підгір'я у XIII—XVI ст. // Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць. — 2010. — Вип. 20.2. — 312 с.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]