Таганрог II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станція Таганрог II
Taganrog Star vokzal 2012.jpg
47°13′15″ пн. ш. 38°54′52″ сх. д. / 47.22109999999999985° пн. ш. 38.91449999999999676° сх. д. / 47.22109999999999985; 38.91449999999999676
Код станції ?
Код «Експрес-3» ?

Старий вокзал / Таганрог II — залізнична станція Ростовського регіону Північно-Кавказької залізниці, що розташована в місті Таганрозі на Площі Повстання. Станція є кінцевою від вантажної станції Марцево і пасажирської станції Таганрог-Пасажирський. Призначена для приміського сполучення. Дальнє сполучення по станції відсутнє.

Будівля вокзалу є об'єктом культурної спадщини регіонального значення. Взята під охорону рішенням Малої ради Ростовського облради № 301 від 18 листопада 1992 року.

Історія[ред.ред. код]

Двоповерхову будівлю вокзалу побудовано в 1869 році з червоної цегли, без застосування штукатурки, з візерунчастою кладкою[1]. Архітектор — С.І. Загоскін. Будівля вокзалу являє собою типовий зразок червоноцегляної еклектики, популярної в Ростові і Таганрозі[2].

Будівельні роботи вів видатний підприємець Я.С. Поляков з 23 червня до грудня 1869 року.

Будівля вокзалу в 1930-х роках.
Пам'ятник Леніну. Архітектор Д. Якерсон

Своєрідність будівлі надають різновисокі вікна, арочні ніші, химерні аттики. До наших днів будівля збереглася в незмінному вигляді, крім зниклої одноповерхової прибудови зліва. Залізнична станція була невелика, але мала гарну криту платформу, що захищало пасажирів від сонця та опадів. Близько важкого дзвона знаходився сторож, який давав сигнал відправлення поїздів. На лівій етакаді перебувала вокзальна каплиця, яку зруйнували в 1920-ті роки. Станція мала локомотивне депо (депо називалося «стійло») на 12 одиниць, з оборотним колом, що дозволяло міняти напрям руху поїздів.

Урочисте відкриття залізниці в Таганрозі відбулося 4 січня 1870 року (23 грудня 1869 року за старим стилем). Майже 100 років Таганрог мав єдину тупикову станцію. Після будівництва в 1962 році «Нового вокзалу», названого «Таганрог I», старий вокзал отримав ім'я «Таганрог II».

Сучасний стан будівлі[ред.ред. код]

Старий залізничний вокзал, липень 2012 р.

У 2002 році земельну ділянку разом з будівлею вокзалу, на якій він розташований, передано на підставі постанови Адміністрації Таганрога в постійне безстрокове користування ФГУП «ПКЗ МПС РФ»[3].

Будівля вокзалу виявилася в такому занедбаному стані, що ідеально вписалася в сцени художнього фільму «Стара рушниця», дія якого розгортається у воєнні часи окупації Таганрога[4].

На 2012 рік власником будівлі вокзалу була компанія «Кобарт плюс», очолювана Артуром Кобаляном[5].

У липні 2013 року оголошено, що після завершення розпочатої в 2013 році реконструкції історичної будівлі залізничного вокзалу «Таганрог-2» компанією «Кобарт плюс», там планується відкрити один з розділів Міжнародного політехнічного музею, для чого московський Політехнічний музей готовий надати частину своїх експонатів[6][7][8].

В ході реконструкції оригінальні старі віконні плетіння будівлі замінені на металопластикові, що викликало різку критику з боку таганрожців[9].

Міжнародний політехнічний музей[ред.ред. код]

Відкриття Міжнародного політехнічного музею відбулося 13 вересня 2013 року[10]. Ініціатором створення музею виступив К.П. Воробйов, член правління Міжнародного благодійного фонду «Янгол Русі», відомий також як виконавчий директор фонду «Пальма Мерцалова» і генеральний директор благодійного фонду «Золотий скіф»[11]. У церемонії відкриття взяло участь керівництво Таганрога, керівник Південного управління мінкультури РФ Тетяна Селедцова, заступник генерального директора з наукової роботи московського Політехнічного музею Генріх Ерліх, ректор Південного федерального університету Марина Боровська, ректор ТДПІ Ірина Голубєва, голова ПНЦ РАН академік Геннадій Матишов та багато інших.

Експонати таганрозькому музею для першої експозиції «Дивовижні історії простих речей» надав московський Політехнічний музей. Ця експозиція розмістилася в одному з приміщень другого поверху вокзалу. На виставці були представлені близько 30 музейних предметів, що знаходяться в закритих фондах московського Політехнічного музею — німецький ледовник кінця 19 століття, прадідусь сучасного холодильника, англійський проекційний фотоапарат «Чарівний ліхтар» 19 століття, а також експонати радянських часів: телевізор «КВН-49», радіола «Світ», макет вантажного автомобіля АМО-Ф15, санвузол орбітальної станції «Мир» та багато інших[12].

Під розміщення експозицій планується відвести 25% площі вокзалу.

Другою виставкою музею стала пересувна виставка «Образи Росії в музиці російських композиторів», яка відкрилася 2 липня 2014 року[13]. Ця виставка була складена з фондів Всеросійського музейного об'єднання музичної культури імені М.І. Глінки[14]. В експозиції були представлені унікальні музичні рукописи П.І. Чайковського, С.В. Рахманінова, М.П. Мусоргського, О.П. Бородіна, а також церковно-співацькі книги XVIII-XIX століть, рідкісні гравюри, фотографії, картини російських художників.

Вокзальні каплиці[ред.ред. код]

У 1908 році на території Таганрозького залізничного вокзалу, поряд з однією з двох критих посадкових платформ, була побудована вокзальна каплиця "в ознаменування народження його Імператорської Величності государя спадкоємця цесаревича і великого князя Олексія Миколайовича"[15]. В каплиці тривалий час зберігалася ікона Божої Матері, яку після установки самого великого дзвона на дзвіниці Іоанно-Предтеченського храму з хресним ходом 21 листопада 1911 року перенесли до Скараманговської церкви. Зруйнована у 1920-ті роки.

24 травня 2011 року, на площі перед будівлею вокзалу, з символічної закладки першого каменя розпочато будівництво каплиці на честь Казанської ікони Божої Матері[16]. Освячена каплиця Казанської ікони Божої Матері 19 листопада 2012 року, в 220-ту річницю з дня народження святого блаженного старця Павла Таганрозького[17][18]. Освятив каплицю при великому скупченні народу митрополит Ростовський і Новочеркаський Меркурій[19].

Приміське сполучення по станції[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Киричек М.
  2. Кукушин В. С. История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону: ГинГо, 1996. — 276 с.
  3. Собств. корр. Реставрацией Старого вокзала в Таганроге занимается фирма по торговле машинным маслом // — 2013. — 4 сент.
  4. Потеря И. Жители Таганрога могут сняться в фильме о войне «Старое ружье» // www.1tv.ru. — 2013. — 10 февр.
  5. Собств. корр. В Таганроге представлен «Ангел России» // www.taganrog.su. — 2012. — 20 сент.
  6. Собств. корр. В создании международного музея в Таганроге примет участие московский Политехнический музей // www.iarex.ru. — 2013. — 7 июля.
  7. Собств. корр. В Таганроге хотят создать политехнический музей // Русская планета. — 2013. — 3 июля.
  8. Собств. корр. Таганрог посетила делегация Московского Политехнического музея // www.tagancity.ru. — 2013. — 3 июля.
  9. Верготи В. За окна ответишь? // vergoti.livejournal.com. — 2013. — 4 июля.
  10. Собств. корр. В Таганроге создаётся Международный политехнический музей // www.tagancity.ru. — 2013. — 13 сент.
  11. Мармазов Р. Царь-пушку пустят с молотка // Комсомольская правда. — 2002. — 10 апр.
  12. Собств. корр. В здании Старого вокзала в Таганроге состоялось открытие Политехнического музея // bloknot-taganrog.ru. — 2013. — 13 сент.
  13. Собств. корр. Уникальные музыкальные рукописи приехали в Таганрог // Таганрогская правда. — 2014. — 2 июля.
  14. Собств. корр. В Таганроге открылась выставка экспонатов музыкальной культуры России // Русская планета. — 2014. — 3 июля.
  15. Гаврюшкин О.П. Отблески золотых куполов. История таганрогских церквей и захоронений христианского кладбища. — Таганрог: 1999. — С. 118-119.
  16. Фридман А. Мэр города воздвигает крест // Танго с фикусом. — 2011. — 24 мая.
  17. Собств. корр. Митрополит Меркурий освятил часовню в Таганроге // www.tagancity.ru. — 2012. — 19 ноября.
  18. Чаленко С. Таганрожцы выбирают духовность // Таганрогская правда. — 2012. — 23 ноября.
  19. Марев А. В Таганроге освятили новую часовню // donnews.ru. — 2012. — 20 ноября.