Тадеуш Піскор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Піскор
пол. Tadeusz Piskor
Народився1889[1][2][…]
Бур-Куновський, Ґміна Броди, Стараховицький повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Помер1951[1][2][…]
Лондон, Велика Британія
ПохованняТомашів
Країна Республіка Польща
Діяльністьофіцер
Галузьвійськова служба[4]
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка»
Знання мовпольська[4]
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове званнягенерал-майор
Нагороди

Тадеуш Людвік Піскор (пол. Tadeusz Ludwik Piskor; 18891951, Лондон, Велика Британія) — польський генерал.

Під час Першої світової війни служив в Польському Легіоні, потім воював у радянсько-польській війні (1919-1921).

У період між світовими війнами займав різні посади, у тому числі начальника Генерального штабу, інспектора армії.

Під час кампанії вересня 1939 командував армією «Люблін», надалі очолював Центральний фронт. Після вступу у війну СРСР на боці нацистської Німеччини польське військо виявилось у вкрай тяжкому становищі. 17—26 вересня відбулися дві битви під Томашувем Любельським — найбільші у вересневій кампанії після битви на Бзурі. Армії «Краків» і «Люблін» під загальним командуванням Тадеуша Піскора і основні сили Північного фронту, що перегороджували шлях на Львів, мали завдати поразки силам 7-го німецького корпусу в районі Рави-Руської. У ході запеклих боїв пробити німецьку оборону так і не вдалося, польські війська зазнали важких втрат. 20 вересня 1939 оголосив про капітуляцію Центрального фронту та потрапив у полон.

Після війни оселився в Лондоні.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Tadeusz Ludwik Piskor
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в NUKAT — 2002.
  4. а б Czech National Authority Database