Томашів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томашів
Tomaszów Lubelski
Герб
Герб Томашіва
Львівська вулиця в Томашові
Львівська вулиця в Томашові
Розташування міста Томашів
Основні дані
50°27′ пн. ш. 23°25′ сх. д. / 50.450° пн. ш. 23.417° сх. д. / 50.450; 23.417Координати: 50°27′ пн. ш. 23°25′ сх. д. / 50.450° пн. ш. 23.417° сх. д. / 50.450; 23.417
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Столиця для Гміна Томашів[d] (колишній муніципалітет)
Засновано 1590
Магдебурзьке право 1621
Площа 13,29 км²
Населення 20518 (2011)[1]
· густота 1507 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 270 - 290  м
Міста-побратими Рава-Руська
Телефонний код (48) 84
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LTM
GeoNames 756868
OSM 2713078 ·R (Томашівський повіт)
SIMC 0988075
Поштові індекси 22-600
Міська влада
Мер міста Войцех Жуковский
Вебсайт tomaszow-lubelski.pl
Мапа


CMNS: Томашів у Вікісховищі

Тома́шів (пол. Tomaszów Lubelski, Томашів-Любельський) — місто у східній Польщі, над річкою Солокія. Адміністративний центр Томашівського повіту Люблінського воєводства.

Назва[ред. | ред. код]

Давніше був відомий як Томашів Ординацький (пол. Tomaszów Ordynacki)[3].

Положення[ред. | ред. код]

Лежить на південній Холмщині, над річкою Солокія на Розточчі[4].

Історія[ред. | ред. код]

Місто засноване в 1590 році Яном Замойським[3]. У XVII столітті вперше згадується греко-католицька парафіяльна церква святого Юрія[3].

1649 року під час повстання під проводом Богдана Хмельницького містом заволоділо козацьке військо[3].

1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1211 вірян[3]. 1890 року в місті зведено муровану православну церкву святого Миколая[3].

1 квітня 1929 року межі міста Томашів розширені за рахунок приєднання села Пасічне з млином Пасічне і млинським селищем Малки з гмін Пасіки та села Шнури з ґміни Майдан-Горішній Томашівського повіту Люблінського воєводства[5], а 1 квітня 1936 року — фільварку Рогізно з громади Рогізно гміни Пасіки і фільварку Лящівка № 2 з громади села Лящівка сільської ґміни Майдан Горішній[6].

Панахида за Євгена Коновальця у Томашеві (1940)

1 листопада 1939 року українська молодь міста відзначила річницю Листопадового Зриву. У листопаді 1939 року в Томашеві почав діяти відділ УЦК під керівництвом отця Миколи Малюжинського. 31 грудня 1939 року в місті заснували український Повітовий союз кооператив, директором якого був Іван Богачевський. Українську школу в Томашеві організував у 1940 році вчитель Хмель (Хміль) у парафіяльному будинку. У червні 1940 року при школі започаткували курс виховательок дитячих садків за участю 15 дівчат. З 1 по 31 грудня 1940 року в місті діяли кооперативно-освітні курси української молоді повіту, які закінчили 44 випускники.

У 1940 році у Томашеві відбулася панахида за головою ОУН Євгеном Коновальцем.

Населення[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Покинутий православний цвинтар у Пинянах Томашівського повіту.

У минулому лежав на українсько-польському етнічному прикордонні[4].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою[7].

Станом на 1931 рік у місті налічувалося 10 400 мешканців, з них українців — 680 осіб (6,3 %), євреїв — 54,3 %, поляків — 38,1 %[4].

У 19461947 роках майже всіх українців виселено з міста у рамках радянсько-польського обміну населенням і під час операції «Вісла»[4].

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 9770 1908 6928 934
Жінки 10748 1814 6599 2335
Разом 20518 3722 13527 3269

Культура[ред. | ред. код]

Географічно Томашів розташований неподалік від кордону з Львівською областю України, проте через те, що до початку ХХ століття місто належало до Російської імперії, його архітектура виразно відрізняється від навколишніх міст Східної Галичини.

Пам'ятки:

  • Церква святого Миколая — мурована православна парафіяльна церква 1890 року, чинна[3].
  • Греко-католицька плебанія — мурована плебанія першої половини XIX століття, з 1875 року діяла як православна, нині нечинна[3].

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. а б в г д е ж и Tomaszów Lubelski. Томашів // Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 327-328. (пол.)
  4. а б в г Томашів // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3236.
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Tomaszowa w powiecie tomaszowskim, województwie lubelskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 lutego 1936 r. o zmianie granic miasta Tomaszowa w powiecie tomaszowskim, województwie lubelskiem.Dz.U. 1936 nr 13 poz. 119 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література[ред. | ред. код]