Тайфунник австралійський
| Тайфунник австралійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma nigripennis (Rothschild, 1893) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oestrelata nigripennis Pterodroma cookii nigripennis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник австралійський[2] (Pterodroma nigripennis) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Тихому океані.
Опис[ред. | ред. код]
Австралійський тайфунник — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 29 см, розмах крил 67 см. Голова, шия і верхня частина тіла сірі, на крилах зверху є темна М-подібна пляма, на кінці хвоста темна смуга. На обличчі навколо дзьоба світла пляма, навколо очей темні плями, щоки і горло білі. Нижня частина тіла біла, груди з боків сірі, нижня сторона крил біла з чорними краями і кінчиком та з широкою чорною смугою від згину крила до його центру.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Австралійські тайфунники гніздяться на островах на південному заході Тихого океану, утворюють гніздові колонії на островах Лорд-Гав, Норфолк і Нова Каледонія, на півночі і сході Північного острова у Новій Зеландії, на островах Чатем і Тонга, на островах Кука та на островах Маротірі[en] і Рапа-Іті[en] в архіпелазі Аустрал у Французькій Полінезії. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються в північній і східній частині Тихого океану, особливо часто трапляються між Гавайськими островами і Перу.
Довгокрилі тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться переважно кальмарами і креветками, яких вони ловлять з поверхні океану, часто в групах разом з іншими буревісниками. Гніздування на островах Кермандек і на Новій Каледонії починається в середині-наприкінці жовтня, на островах Чатем в середині-наприкінці листопада. Птахи гніздяться в норах довжиною до 1 м, яких вони риють на схилах, порослих травою. В кладці 1 яйце, інкубаційний період триває 45 днів. Пташенята покидають гніздо через 85 днів після вилуплення.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, станом на 2004 рік загальна популяція австралійських тайфунників становила від 8 до 10 мільйонів птахів. Їм може загрожувати виверження вулканів, а також хижацтво з боку інтродукованих хижаків, зокрема кішок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma nigripennis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |