Тамус звичайний
| ?Тамус звичайний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Plantae |
| — | Angiospermae |
| — | Монокоти |
| Ряд: | Dioscoreales |
| Родина: | Dioscoreaceae |
| Рід: | Dioscorea |
| Вид: | D. communis |
| Біноміальна назва | |
| Dioscorea communis (L.) Caddick & Wilkin | |
| Синоніми | |
| Tamus communis (L.) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Dioscorea communis |
 EOL: | 1121107 |
| IPNI: | 20005752-1 |
 NCBI: | 55634 |
Тамус звичайний, або адамовий корінь (Dioscorea communis або Tamus communis) — вид рослин із родини Dioscoreaceae. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.
Багаторічна трав'яниста ліана з повзучими і кучерявими стеблами, що досягають 4 м довжини, і овально-серцеподібним голим листям. Квітки непоказні, зеленуваті, роздільностатеві, дводольні, зібрані в суцвіття-китиці, з яких чоловічі — багатоквіткові, на довгих ніжках; жіночі — малоквіткові, на коротких ніжках. Плід — куляста одногніздна ягода червоного кольору, до 1 см в діаметрі, має кулясту, злегка довгасту форму. Ягоди, як і вся рослина — отруйні. Кореневище подовжене, клубневидне, досить потужно розвинене, зовні рожево-коричневе, на зламі — жовтувато-біле.
Росте в лісах і чагарниках в передгірних і гірських районах. Зустрічається часто, переважно в букових, буково-дубових та грабово-ясенево-дубових лісах. Тамус широко поширений як на Північному Кавказі, так і в Закавказзі. Ареал тамуса займає велику територію в Європі і в Азії (Туреччина та Іран), поширений в гірському Криму.
Лікарською сировиною є кореневища, рідше листя, верхівки молодих гілок і насіння.
У соку тамуса містяться ще не вивчені сильнодіючі та роз'їдаючі речовини. Корені містять мурашину і щавлеву кислоти, глікозиди, сапоніни, дубильні та інші речовини.
Адамовий корінь — знаменита лікарська рослина народної медицини Кавказу. Найбільш широко його застосовують зовнішньо — при ревматизмі, радикуліті, запаленні суглобів і ішіасі. Для цього натираються свіжим коренем або використовують для розтирання відвар кореня або настоянку на горілці. Вживають зовнішньо для розсмоктування синців, при невеликих ранах — як загоюючий засіб. Відвар коренів має кровоспинну, болезаспокійливу та протикашльовим дію.
У народній медицині Болгарії застосовується сік і відвар рослини як ревульсивний засіб для змащування хворих суглобів при ревматизмі, артриті та ін. При прийомі всередину подразнює травний канал, проносна дія, а в більш високих дозах — викликає блювоту і пронос.
- Тамус звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 426. — ISBN 5-88500-055-7.
- Flora Europaea: Tamus communis distribution Royal Botanic Garden Edinburgh, Inverleith Row, Edinburgh, EH3 5LR, United Kingdom(2008).
