Лікарська рослина

Crocus sativus — одна з лікарських рослин

Ліка́рська росли́на^[1](лат. Plantae medicinales) — рослина, органи або частини якої є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.

На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10 %) з них широко застосовується в медицині.

Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найширше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- та полісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Історія[ред. | ред. код]

У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та властивості різних рослин власним досвідом, спостереженням за тваринами, дослідницькою діяльністю.

Шість тисяч років тому шумери використовували лікарські рослини у свіжому вигляді, у вигляді порошків та настоянок, використовуючи воду й вино як розчинник. Ще у другому тисячолітті до н. е. асирійці широко користувалися льоном, дурманом, блекотою. Древні єгиптяни користувалися лікувальними властивостями алое, анісу, блекоти, м'яти, рицини та інших рослин, які згадувалися у так званому «Папірусі Еберса», де вони поділялися на послаблюючі, блювотні, кровоспинні.

Як лікарські рослини на початку XXI століття широко використовуються звіробій, календула, ромашка лікарська, деревій, мати-й-мачуха, шипшина, обліпиха, солодка, подорожник, м'ята, шавлія, оман, журавлина, брусниця, малина, кріп, петрушка, аїр звичайний та багато інших.

Значна кількість видів лікарських рослин вирощується у господарстві. Вагомий внесок у захист культивованих лікарських рослин від шкідників зроблений дослідженнями Є. С. Міляновського.

Класифікація[ред. | ред. код]

Зазвичай поділяють на наступні категорії лікарських рослин:

Офіцинальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державниому реєстрі лікарських засобів України.
Фармакопейні лікарські рослини — офіцинальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина вивчає один з напрямків фармацевтичної науки Фармакогнозія.
Лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, більшість рослин в ній відносно погано описано, і відомості про ефективність їх застосування не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Тим не менш, багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або занадто дорога.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Наголос у слові «ліка́рська» має бути саме там, бо цей термін не стосується «лікарів», а «ліків»

Джерела[ред. | ред. код]

Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія імені М. П. Бажана», Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7.

Література[ред. | ред. код]

Від рослини — до людини: Розповідь про лікувальні та лікарські рослини України / І. Носаль ; За ред. О. М. Марсюка. — К. : Веселка, 1992. — 606 с. — ISBN 5-301-01436-6
Лікарські рослини і фітотерапія (фітотерапевтична рецептура) / Бензель Л. В., Дармограй Р. Є., Олійник П. В., Бензель І. Л. — К.: ВСВ «Медицина», 2010. — 400 с.
Рослини зеленої аптеки: Поширення, збирання, використання / І. І. Перевозченко, Т. Л. Андрієнко. — К. : Урожай, 1993. — 96 с. — ISBN 5-337-01358-0
Словник лікарських рослин світової медицини / Р. М. Гулько. — Львів: Ліга–Прес, 2005. — 506 с.
Цілющі деревні рослини: навч. посіб.-довідн. / Лисюк Р. М., Шляхта Я. М. — К.: Знання, 2014. — 221 с.+ 32 с. іл.

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про лікарські засоби.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Наголос у слові «ліка́рська» має бути саме там, бо цей термін не стосується «лікарів», а «ліків»

[1]