Тар'єй Весос
| Тар'єй Весос | ||||
|---|---|---|---|---|
| норв. Tarjei Vesaas | ||||
 Тар'єй Весос | ||||
| Народився |
20 серпня 1897 Телемарк, Норвегія | |||
| Помер |
15 березня 1970 (72 роки) Осло, Норвегія | |||
| Країна |
 Норвегія | |||
| Національність | норвежець | |||
| Діяльність | прозаїк, поезія | |||
| Мова творів | нюношк | |||
| Роки активності | 1923–1970 | |||
| Напрямок | новели, вірші | |||
| Жанр | роман, оповідання, поезія і п'єса | |||
| Magnum opus | «Дитя людське» (1923) | |||
| У шлюбі з | Halldis Moren Vesaasd[1] | |||
| Діти | Olav Vesaasd і Guri Vesaasd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Тар'єй Весос у Вікісховищі | ||||
Тар'єй Весос (норв. Tarjei Vesaas; 20 серпня 1897 — 15 березня 1970) — норвезький поет і прозаїк. Вважається одним з найвидатніших письменників Норвегії XX століття.
Біографія[ред. | ред. код]
Весос народився 20 серпня 1897 року в містечку Телемарк. Батько — фермер, але Тар'єй відмовився продовжити батьківську справу і згодом все життя відчував з цього приводу провину.
В 1931 одружився з письменницею Халдіс Мурен Весос.
Весоса називали:
«Наймогутнішим деревом у лісі скандинавської словесности».
У післявоєнний час Весос продовжував багато й плідно працювати, створюючи романи, повісті, новели, есе та вірші, перейняті гуманістичними ідеями безцінності всього живого на землі.[2]
У 1960-х роках тричі номінувався на Нобелівську премію.[3]
У 1964 році Весос засновує премію за найкращий твір на норвезькій мові.
Творча спадщина[ред. | ред. код]
Творчість Весоса, має глибоко національний характер, але той же час звернено до світу, до всіх людей. Його твори написані на мові нюношк, з двох норвезьких мов вона має меншу історичну традицію, характеризуються простий і символічної прозою. Персонажі оповідань Весоса — це здебільшого прості сільські жителі, які відчувають серйозні психологічні потрясіння. Критики вважають, що герої його творів описані з надзвичайною глибиною. Він часто описував емоційні теми, такі як смерть, вина або страх, при чому дії розгортаються на фоні норвезьких пейзажів.[4]
Тар'єю Весос дебютував в 1923 році твором «Дитя людське», але широку популярність здобув з публікацією в 1934 році роману «Велика гра». Найвідомішими його творами вважаються «Крижаний замок» (1963, премія Північної Ради), історія двох дівчат, між якими розвивається емоційний зв'язок, що закінчується трагічно, а також роман «Птахи» (1957).[4]
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- 1923 — Дитя людське
- 1924 — Вісник Хусклунд
- 1928 — Коні вороні
- 1930 — Мандрівка батька
- 1931 — Сігрід Сталльброк
- 1932 — Незнайомі люди
- 1933 — Сандаловое дерево
- 1934 — роман «Велика гра»
- 1934 — Ультиматум
- 1935 — Жінки кличуть додому
- 1938 — Вітчизну серце не забуде
- 1940 — Паросток
- 1945 — Дім в темряві
- 1946 — Пральня
- 1947 — Ранковий вітер
- 1948 — Вежа
- 1950 — Сигнал
- 1952 — Вітри
- 1954 — Весняна ніч
- 1957 — роман «Птахи» (норв. «Fuglane»)
- 1963 — Крижаний замок
- 1966 — Мости
Українські переклади[ред. | ред. код]
Перекладом на українську мову творів Весоса відзначилась Наталя Іваничук в збірці «Вибрані твори» (Л.: Літопис, 2000)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- ↑ http://lib.misto.kiev.ua/ Киевская городская библиотека
- ↑ https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show_people.php Номінаційна база даних
- ↑ а б Велика Радянська Енциклопедія.-М.:Радянська енциклопедія. 3-є видання (1969—1978).
Література[ред. | ред. код]
- Лит.: Maehle L., El bok om Т. Vesaas av ti nordiske studentar, Oslo, 1964; Tarjei Vesaas, 1897‒20. August ‒ 1967, Oslo, 1967.
Посилання[ред. | ред. код]
- Весоос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
