Тарковська Надія Карлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарковська Надія Карлівна
NadiaTarkovsky.jpg
Народилася 13 березня 1852(1852-03-13)
Миколаївка, Кропивницький район, Кіровоград. обл., Українська Радянська Соціалістична Республіка
Померла 11 травня 1882(1882-05-11) (30 років)
·туберкульоз
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність актриса
Брати, сестри  • Тарковський Олександр Карлович
У шлюбі з Іван Карпенко-Карий

Надія Карлівна Тобілевич-Тарковська (13 березня 1852(18520313), село Тимофіївка, тепер Миколаївка Кропивницького району Кіровоградської області — 11 травня 1882, село Кардашеве) — українська акторка, дружина Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), сестра Олександра Карловича Тарковського, тітка Арсенія Олександровича Тарковського, внучата тітка Андрія Арсенійовича Тарковського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась в шляхетській родині. Батько її — Карл Матвійович Тарковський, відставний штабс-ротмістр Новоархангельського уланського полку. Мати — Марія Каетанівна Кардасевич, дочка поміщика, колишнього штабс-ротмістра принца Альберта полку.

Народилась 13 березня 1852 року у с. Тимофіївка (нині — Миколаївка Кропивницького району Кіровоградської області), про що є запис у книзі Благовіщенської сільської церкви. Освіту отримала в Єлисаветграді. Брала участь у роботі благодійного товариства, під керівництвом пані Рогальської дівчата — дворянки шили білизну для сирітського притулку, лікарні тощо. Надія також займалася комплектуванням бібліотеки на громадських засадах.

Познайомилась з Іваном Карповичем Тобілевичем у 1868 р., він запросив її грати в аматорському театральному гуртку. У 1869 році вийшла заміж за І. К. Тобілевича (І. Карпенка-Карого), всупереч незгоді батьків.

1870 рік — померли від холери батьки Надії Карлівни. Молодший брат Олександр перейшов жити у її сім'ю. До неї у спадок перейшли землі, на яких пізніше (у 1871 році) з'явиться перший будинок, його побудує Карпо Адамович Тобілевич, потім — хутір.

У 1872 році народила дочку Галю, у 1874 році — сина Назара. Продовжує виступати у благодійних виставах Єлисаветградського аматорського гуртка. У 1876 році народжує сина Юрія, у 1879 році — дочку Ірину (Орисю).

У 1880 році разом з чоловіком та іншими єлисаветградськими прогресивними діячами піднімає громадськість, підписує листа російському вченому Олександру Пипіну, у якому порушується питання про право на існування української мови.

У 1881 році поїхала на лиман під Одесу лікувати дочку Галю, застудилася, застуда перейшла у туберкульоз легенів. 11 травня 1882 року померла, була похована у родинному селі Кардашеве.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

20 жовтня 2007 року у заповіднику-музеї Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) «Хутір Надія», на центральній алеї було відкрито стелу, присвячену Надії Карлівні Тарковській. Автор — скульптор Віктор Френчко.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]