Телур самородний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Телур самородний
Tellurium.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула Te
Nickel-Strunz 10 1.CC.10[3]
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[4]
Просторова група space group P3₁21d[4] і space group P3₂21d[4]
Інші характеристики
Типова місцевість Zlatnad[2]
CMNS: Телур самородний у Вікісховищі

Телур самородний — самородний елемент. Інша назва — сильван самородний — за старою назвою телуру — сильван (відлат. silvanium — телур).

Опис[ред. | ред. код]

Склад — телур з невеликими домішками Se, Au, Ag, Fe. Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Утворює дрібні призматичні кристали, а також дрібнозернисті або масивні, інколи стовпчасті, аґреґати. Спайність досконала призматична. Густина 6,1-6,3. Тв. 2,0-3,0. Колір олов'яно-білий. Риса сіра. Блиск скляний. Крихкий. Непрозорий. У тонких уламках просвічує червоним кольором. Анізотропний. Дуже рідкісний. Зустрічається в гідротермальних родов. разом з самородним золотом, телуридами золота та срібла, піритом, ґаленітом, кварцом, сильванітом.

Знахідки[ред. | ред. код]

Фата-Баі, Златна Руда, Бая-де-Ар'єш (Румунія), Кріпл-Крік (шт. Колорадо) та окр. Калаверас (шт. Каліфорнія) — США, Сонора (Мексика), о-ви Фіджі. В Україні знайдений на Поділлі. Назва — від латинського tellur — «Земля» (M. von Reichenstein, 1782).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]