Тиберій Кавалло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тиберій Кавалло
італ. Tiberius Cavallo
Народився 30 березня 1749(1749-03-30)[1]
Неаполь, Неаполітанське королівство
Помер 21 грудня 1809(1809-12-21)[1] (60 років)
Лондон, Сполучене Королівство
Діяльність фізик
Членство Лондонське королівське товариство
Нагороди

CMNS: Тиберій Кавалло у Вікісховищі

Тибе́рій Кава́лло (італ. Tiberius Cavallo; 30 березня 1749 — 21 грудня 1809) — італійський фізик і натурфілософ[2]. До кола його інтересів входили електрика, розробка наукового приладдя, вивчення природи газів та польоти на повітряній кулі. Він став членом Королівської академії наук в Неаполі[3] і членом Лондонського королівського товариства (1779)[4]. За період між 1780 і 1792 роками він тринадцять разів поспіль був удостоєний читанням Бейкерівської лекції Королівського товариства[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Тиберій Кавалло народився 30 березня 1749 року в Неаполі (Неаполітанське королівство)[2], його батько був лікарем[3]. У 1771 році він перебрався до Англії[3].

Кавалло зробив декілька винахідливих удосконалень наукових інструментів[6]. Його вважають автором винаходу «помножувача Кавалло»[en][7][8]. Він також розробив «кишеньковий електрометр», що ним використовувався для підсилення невеликих електричних зарядів, щоб зробити їх спостережуваними і вимірюваними за допомогою електроскопа. Елементи приладу були захищені від протягів скляним кожухом[9][10].

Він також працював над штучним охолодженням[en][11][12]. Спираючись на публікації Вільяма Каллена у 1750 році і Джозефа Блека у 1764 году, Кавалло першим провів у 1781 році систематичні експерименти з охолодження з використанням випаровування летких рідин[13].

Він цікавився фізичними властивостями «повітря» або газів і проводив експерименти з «горючим повітрям» (воднем)[14]. У своєму «Трактаті про природу і властивості повітря» («Treatise on the Nature and Properties of Air», 1781) він зробив «наукове дослідження сучасних праць», обговорюючи як теорію флогістону Джозефа Прістлі, так і протилежні погляди Антуана Лавуазьє. У червні 1782 року у Королівському товаристві було зачитано статтю Кавалло, у якій описувалась перша спроба підняти у повітря повітряну кулю, наповнену воднем[15]. Його «Історія і практика аеростанції» («History and Practice of Aerostation», 1785) вважалась «однією з самих ранніх і кращих робіт з аеростанції (аеростатики та повітроплавання), опублікованих в Англії у XVIII столітті»[16]. У ній Кавалло обговорює як недавні експерименти з повітряною кулею, так і принципи, що лежать в їх основі. Кавалло орієнтувався в цій роботі на ширшу аудиторію, уникаючи технічного жаргону та математичних доведень[16], і був ефективним науковим комунікатором як зі своїми колегами, так і з широкою публікою. Його робота вплинула на перших повітроплавців Жака Шарля, братів Роберт[en] і Жана-П'єра Бланшара[14][17].

«Історія і практика аеростанції», Тиберій Кавалло, 1785
«Історія і практика аеростанції», Тиберій Кавалло, 1785 
Табл. I, Ілюстрація хімічного апарату, що використовується для виробництва водню
Табл. I, Ілюстрація хімічного апарату, що використовується для виробництва водню 
Табл. II, Ілюстрація хіміних апаратів і повітряних куль, що наповнюються воднем
Табл. II, Ілюстрація хіміних апаратів і повітряних куль, що наповнюються воднем 

Кавалло також опублікував роздуми про музичний темперамент у своєму трактаті «Of the Temperament of Those Musical Instruments, in Which the Tones, Keys, or Frets, are Fixed, as in the Harpsichord, Organ, Guitar, &c» («Про темперамент тих музичних інструментів, у яких тони, тональності або лади є фіксовані, як у клавесині, органі, гітарі тощо»)[18].

Меморіал Бердетта Куттса[en], старий цвинтар Сент-Панкрас[en]. Ім'я Кавалло знаходиться внизу, але літери B і C відсутні

Кавалло помер у Лондоні 21 грудня 1809 року[19]. Його було поховано на старому цвинтарі Сент-Панкрас[en][20], як повідомляється, в склепі поряд зі склепом Паскуале Паолі[21]. Могила втрачена[22], але ім'я Кавалло вказане на меморіалі Бердетта Куттса[en] 1879 року поряд з багатьма важливими персонами, похованими у ній[23].

Праці[ред. | ред. код]

Тиберій Кавалло опублікував багато праць у різних галузях фізики, серед них:

  • Complete treatise of electricity in theory and practice (італ.). Firenze: Gaetano Cambiagi. 1779. 
  • Theory and Practice of Medical Electricity (1780)
  • Treatise on the nature and properties of air and other permanently elastic fluids (англ.). London. 1781. 
  • Complete treatise on electricity in theory and practice [fre] (фр.). Paris: Guillot. 1785. 
  • History and Practice of Aerostation (1785)
  • Treatise on magnetism (англ.). London: Charles Dilly. 1787. 
  • Medical Properties of Factitious Air (1798)
  • Elements of Natural and Experimental Philosophy (1803)[6]

Кавалло зробив внесок у написання статей з електрики, машин і механіки для Циклопедії Ріса[en], але по яких точно темах не відомо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Fellow details. The Royal Society. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  3. а б в Account of the life and writings of Tiberius Cavallo, F. R. S.. The Berwick Museum, or, Monthly Literary Intelligencer: Forming and Universal Repository of Amusement and Instruction (Berwick: Printed by W. Phorson). November: 604–504. 1787. Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 23 липня 2022. 
  4. Portrait of Tiberius Cavallo. The Royal Society. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  5. Marshall, Katherine (23 жовтня 2018). Cavallo's colours. The Royal Society Blog. The Royal Society. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  6. а б  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанніHugh Chisholm, ред. (1911). Cavallo, Tiberius. // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 5 (Cambridge University Press): 563.  {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=|HIDE_PARAMETER13=|HIDE_PARAMETER2=|HIDE_PARAMETER14c=|HIDE_PARAMETER14b=|HIDE_PARAMETER8=|HIDE_PARAMETER14=|HIDE_PARAMETER5=|HIDE_PARAMETER7=|HIDE_PARAMETER4=|HIDE_PARAMETER10=|HIDE_PARAMETER6=|HIDE_PARAMETER9=|HIDE_PARAMETER11=|HIDE_PARAMETER1=|HIDE_PARAMETER3=|HIDE_PARAMETER12= (довідка) (англ.)
  7. Gray, John (1890). Electrical Influence Machines. London: Whittaker. с. 80–83. Процитовано 17 листопада 2019. 
  8. Clayton, S.M.; Ito, T.M.; Ramsey, J.C.; Wei, W.; Blatnik, M.A.; Filippone, B.W.; Seidel, G.M. (14 травня 2018). Cavallo's multiplier for in situ generation of high voltage. Journal of Instrumentation. 13 (5): P05017. arXiv:1803.07665. Bibcode:2018JInst..13P5017C. doi:10.1088/1748-0221/13/05/P05017. 
  9. Schiffer, Michael B.; Hollenback, Kacy L.; Bell, Carrie L. (2003). Draw the Lightning Down: Benjamin Franklin and Electrical Technology in the Age of Enlightenment. University of California Press. с. 175–176. ISBN 0-520-23802-8. 
  10. Electroscopes and Electrometers. The Jenkins Collection. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  11. Woolrich, Willis Raymond (1967). The Men who Created Cold: A History of Refrigeration. Ann Arbor, Michigan: Exposition Press, University of Michigan. с. 136–137. 
  12. Rees, Abraham (1819). The Cyclopaedia; or, Universal Dictionary of Arts, Sciences, and Literature. London: Longman, Hurst, Rees, Orme & Brown. Процитовано 17 листопада 2019. 
  13. Refrigeration Machines. The Refrigeration Journal. 10: 57. 1956. 
  14. а б Sailing in the air - History of Aeronautics. Harper's New Monthly Magazine. II: 168–323. 1851. Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 23 липня 2022. 
  15. King, Heather (18 жовтня 2017). A Fascinating Flight into the Unknown. Every woman dreams. Regina Jeffers. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019. 
  16. а б The History and Practice of Aerostation. Science History Institute. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  17. DOHERTY, CAITLÍN RÓISÍN (10 квітня 2017). 'Transporting thought': cultures of balloon flight in Britain, 1784–1785. The British Journal for the History of Science. 50 (2): 229–247. doi:10.1017/S0007087417000280. PMID 28390441. 
  18. Cavallo, Tiberius (January 1788). XV. Of the temperament of those musical instruments, in which the tones, keys of frets, are fixed, as in the harpsichord, organ, guitar, &c. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 78: 238–254. doi:10.1098/rstl.1788.0017. 
  19. Partington, J. R. (1962). History of Chemistry. Т. 3. London: Macmillan. с. 300. ISBN 9781349003099. Процитовано 17 листопада 2019. 
  20. Tiberius Cavallo. Find A Grave. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019. 
  21. Nichols, John (1814). Literary anecdotes of the eighteenth century;: comprizing biographical memoirs of William Bowyer, printer, F.S.A. and many of his learned friends. Т. VIII. London: Nichols Son and Bentley. с. 120. Процитовано 17 листопада 2019.  Источник. Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 23 липня 2022. 
  22. Mason, Charles Alexander James (1867). A Sketch of the History of Old S. Pancras Church and its Grave-yard, with an account of the recent desecration of the burial-ground attached thereto: a paper, etc. London. с. 17. 
  23. Wheatley, Henry Benjamin; Cunningham, Peter (1891). London Past and Present: Its History, Associations, and Traditions. London: John Murray. с. 21. ISBN 9781108028080. 

Посилання[ред. | ред. код]