Тимківський Роман Федорович
| Тимківський Роман Федорович | |
|---|---|
| Народився |
1785 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
15 (27) січня 1820 Москва, Російська імперія |
| Поховання | Q4252910? |
| Країна | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Імператорський Московський університетd |
| Галузь | філологія, бібліофілія |
| Посада | директор Педагогічного інституту Московського університету. |
| Відомі учні | Q4243553? |
| Брати, сестри |
Іван Тимковський (поет)[1] Тимковський Ілля Федорович |
| Нагороди |
 |
Роман Тимківський (1785 — 1820) — український [джерело?] філолог, бібліофіл, директор Педагогічного інституту Московського університету.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Згара Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині чиновника.
Брат правознавця Іллі Тимковського і дипломата Георгія Тимківського. Початковій грамоті його навчив дядько, чернець Києво-Печерської лаври.
Почав навчатися в Київській духовній академії, але вже у жовтні 1797, за власним бажанням, був переведений до академічної гімназії при Московському університеті, яку зі срібною медаллю закінчив у червні 1800 і був прийнятий студентом до Московського університету.
У серпні 1803 за успіхи в навчанні був нагороджений срібною медаллю і почав вести грецькі етимологічні і латинські синтксичні класи. Після закінчення університету в 1804 отримав ступінь кандидата; в 1805 році став магістром за дисертацію «De Dithyrambis eorumque usu apud graecos et Romanos» М. 1806).
У 1806 отримав ступінь доктора філософії і разом з Олексієм Болдиревим був направлений у закордонне відрядження; навчався в Лейпцизькому і, з 1807, в Геттінгенському університетах (під керівництвом Г. Гейне).
У 1807 став дійсним членом Лейпцизького біологічного товариства.
З 1 вересня 1809 у званні ад'юнкта почав викладати на словесному відділенні Московського університету давню словесність. Одночасно був інспекторським помічником і викладачем грецької та латинської мов в університетській гімназії, а з 1810 деякий час викладав латинську словесність в університетському благородному пансіоні.
У жовтні 1810 Роман Томаківський був призначений екстраординарним професором старожитностей і римської словесності.
У жовтні 1811, після смерті X. Ф. Маттеї — ординарний професор грецької і латинської словесності.
За прикладом закордонних університетів ним був організований філологічний семінар, в якому студенти під його керівництвом проводили розбір і критику класичних письменників і старожитностей, про які паралельно йшла мова на лекціях.
У 1811 обраний дійсним членом Московського товариства історії та старожитностей російських.
У 1812 — 1818 — член училищного комітету, кілька років (1814 — 1816 і 1817 — 1818) обіймав посаду декана словесного відділення, у 1811— 1820 перебував при цензурному комітеті.
У 1815 призначений директором Педагогічного інституту Московського університету.
Крім того, викладав грецьку та латинську мови в університетській гімназії та деякий час латинську словесність в університетському благородному пансіоні.
Велика бібліотека Тимківського, що складалася з рідкісних книг і рукописів, загинула під час пожежі у Москві в 1812.
У 1817 нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня.
Помер в чині колезького радника 27 січня 1820.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
- Ще в 1803, будучи студентом, Роман Тимківський зробив переклад (з німецької) Оссіана.
- У 1806 в Москві була надрукована магістерська дисертація Тимківського — «De Dithyrambis eorumque usu apud Graecos et Romanos»; у виправленому і доповненому вигляді вона була надрукована також в «Актах» словесного семінарія Лейпцизького університету. В цей же час Тимківський, зробивши видання латинською мовою байок Федра під заголовком «Phaedri Augusti liberti fabularum Aesopiarum libri quinque ex recensione P. Burmani», написав цінні примітки, що виявляли в молодому філологові солідні і різнобічні знання.
- На університетському акті 5 липня 1811 ним була виголошена урочиста промова «De virtutibus Graecorum et Romanorum non nisi ex eorum ingenio moribus et vita recte aestimandis », в перекладі Івана Давидова надрукована в «Працях професорів Московського університету».
- В останні роки свого життя Роман Тимківський переважно почав надавати увагу українській древній словесності; він перший піддав критиці думку про твори Нестора-літописця, звірив літопис з іншими пам'ятками, що приписували Нестору, з «Патериком» і « Житієм св. Феодосія», відкривши, за його власними словами, «дуже важливу істину, що преподобний Нестор не залишив нам по собі ніякої іншої пам'ятки, окрім дорогоцінного літопису».
З глибокими свідченнями в грецькій та римській словесності він поєднував ґрунтовні знання давностей та історії. Як вишуканий критик, він умів тонко роздрібнювати предмет и глибоко проникати в нього; порядок и точність були засобою і метою його досліджень, які він присвячував розгляду історичної істини, і визначенню походження та значення слова.
— Шевырев С. История Императорского Московского университета.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тимковский, Иван Федорович // Русский биографический словарь — СПб: 1912. — Т. 20. — С. 523.
Література[ред. | ред. код]
- Волков В. А., Куликова М. В., Логинов В. С. Московские профессора XVIII — начала XX веков. Гуманитарные и общественные науки. — М. : Янус-К, 2006. — С. 238—239. — 2000 прим. — ISBN 5—8037—0318—4.
- Тимковский, Роман Федорович // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Московского университета…. — Москва : В Университетской Типографии, 1855. — Т. II. — С. 486—498.
- Тимковский, Роман Федорович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Тимковский, Роман Федорович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Императорский Московский университет: 1755—1917: энциклопедический словарь / А. Ю. Андреев, Д. А. Цыганков. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010. — С. 715. — 2 000 прим. — ISBN 978-5-8243-1429-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тимковский Роман Фёдорович. Летопись Московского университета. Процитовано 9 жовтня 2017.