Титаренко Сергій Миколайович
| Титаренко Сергій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 серпня 1992 Мена | |
| Смерть |
9 серпня 2014 (22 роки) Челюскінець | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Микола́йович Титаре́нко (нар. 8 серпня 1992 — пом. 9 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1992 року в місті (Мена, Чернігівська область). Закінчив 2009-го Менську ЗОШ ім. Т. Г. Шевченка. В Сосницькому професійному аграрному ліцеї 2010-го здобув професії електрозварника ручного зварювання й водія автотранспортних засобів.
Протягом 2011—2012 років пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України, займав посаду командира автомобільного відділення, молодший сержант.
Мобілізований 19 березня 2014 року, молодший сержант, старший навідник 2-го гаубичного самохідного артилерійського взводу 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійсього дивізіону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.
З 24 липня 2014-го брав участь в боях на сході України; підрозділ Сергія охороняв дорогу на аеропорт Луганська.
Загинув 9 серпня 2014 року біля смт. Челюскінець внаслідок попадання снаряду в гаубичну самохідну установку. У Сергія була пошкоджена артерія, він помер на руках у лікарів в кареті медичної допомоги.
Залишились батьки та сестра.
Похований в місті Мена 16 серпня 2014 року.[1]
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
- 5 грудня 2014 року, на фасаді Менської ЗОШ, встановлено пам'ятну дошку випускнику Сергію Титаренку[3].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» від Всеукраїнської спілки учасників бойових дій АТО «Побратими України»[4].
- Присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно)
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 26.
- Одна з вулиць міста Мени названа іменем Сергія Титаренка.[5][6]
- вщановується на щоденому ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герої не вмирають. Мена прощалася з Сергієм Титаренком
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 5 грудня в Мені встановили Меморіальні дошки загиблим бійцям. Фото. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
- ↑ Герої Сіверського краю. Т. 1, стор. 84 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
- ↑ Пам'яті Сергія Титаренка
- ↑ вул. Сергія Титаренка (Поштова (Урицького)), 53
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Джерела[ред. | ред. код]
- Титаренко Сергій Миколайович [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Танкісти України [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Почесні громадяни Менського району [Архівовано 2 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Український Меморіал
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 8 серпня
- Народились 1992
- Померли 9 серпня
- Померли 2014
- Військовики 1-ї окремої гвардійської танкової бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Мени
- Померли в Лутугинському районі
- Поховані в Менському районі
- Почесні громадяни Менського району