Токо-Мару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія Японія
Назва: Токо-Мару (Toko Maru)
Власник:
  • Okada Gumi
  • Імперський флот Японії
  • Імперська армія Японії
Будівник: Osaka Iron Works
Закладений: 1940
Спуск на воду: 1940
Завершений: 1940
Доля: 30 січня 1944 потоплене при слідуванні від Палау до Рабаула
Основні характеристики
Тип: вантажне
Тоннаж: 2747 GRT
Довжина: 93,8 м
Ширина: 13,7 м
Осадка: 7,6 м
Двигуни: 1 парова машина потрійного розширення
Швидкість: 14 вузлів
Токо-Мару. Карта розташування: Океанія
30.01.1944
30.01.1944
Район потоплення Токо-Мару

Токо-Мару (Toko Maru) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни брало участь у операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.

Передвоєнна історія[ред. | ред. код]

Токо-Мару спорудили в 1940 році на верфі Osaka Iron Works на замовлення компанії Okada Gumi.[1]

27 березня 1941-го судно реквізували для потреб Імперського флоту Японії, проте вже 25 травня повернули власнику.

Рейси до Рабаулу[ред. | ред. код]

4 грудня 1942-го Токо-Мару повторно реквізували, цього разу для Імперської армії Японії. Вже через кілька днів його залучили до операції Військові перевезення №8 (Military Movement No.8), що мала за мету підтримку військ, які вже кілька місяців вели запеклу битву за острів Гуадалканал. 9 грудня Токо-Мару вийшов з японського порту Саєкі у складі конвою «G», що 29 грудня прибув до Рабаулу (головна передова база японців у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах).

У червні 1943-го Токо-Мару знову вирушило в рейс до Рабаулу. Спершу 20—29 червня воно у складі конвою O-007 перейшло із Саєкі до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), звідки рушило далі до архіпелагу Бісмарка. 26 липня Токо-Мару вирушило з Рабаулу у зворотний рейс разом з конвоєм O-604, 2 серпня прибуло на Палау, а 13—21 серпня перейшло до Японії у складі конвою FU-207.

У вересні 1943-го Токо-Мару відвідало ряд азійських портів, таких як Такао на Формозі (наразі Гаосюн), Кап-Сен-Жак (Вунгтау у В'єтнамі) та Сінгапур.

Останній рейс[ред. | ред. код]

На початку 1944-го Токо-Мару вчергове відбуло до архіпелагу Бісмарка. 28 січня воно вийшло із Палау у складі конвою SO-805, маючи на борту військовослужбовців 2-го батальйону 66-го піхотного полка 51-й дивізії та 4-й польовий госпіталь, які потрібно було доправити на острів Манус (острови Адміралтейства).

О 1:50 30 січня за чотири сотні кілометрів на південний схід від Палау конвой атакував підводний човен Seahorse. Всі три випущені ним торпеди влучили в Токо-Мару, яке затонуло разом із 457 військовослужбовцями та 22 членами екіпажу.[2]

Вранці 31 січня мисливець за підводними човнами CH-34 прибув на Палау з людьми, врятованими після потоплення Токо-Мару.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Toko Maru (1940~1941) Toko Maru (Seahorse) (+1944. 
  2. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 14 грудня 2020. 
  3. Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kendell, Don (2009). World War Ii Sea War, Volume 12: Anzio, Kwajalein, Eniwetok and the Admiralty Islands (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-23-4.