Толмачово (Лузький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище міського типу
Толмачово
Толмачёво
Memorial to Tolmachyov.jpg

Координати 58°51′10″ пн. ш. 29°54′50″ сх. д.H G O

Країна Росія
Область Ленінградська
Район Лузький
Дата заснування 1858
Перша згадка 1862
Попередні назви Станція Преображенська
смт з з 1938
Населення 2 993  (2014)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 81372
Поштовий індекс 188255
ЗКАТУ 412335544
GeoNames 482390
Офіційний сайт gptolmachevo.ru
Толмачово. Карта розташування: Росія
Толмачово
Толмачово
Толмачово (Росія)
Толмачово у Вікісховищі?

Толмачово (до 1919 року — станція Преображенська) — селище міського типу у Лузькому районі Ленінградської області, адміністративний центр Толмачовського міського поселення.

Історія[ред. | ред. код]

План селища Толмачово. 1863

Населений пункт виник 1858 року під час будівництва залізниці Санкт-Петербург — Варшава.

У XIX — на початку XX століття станція адміністративно належала до Перечицької волості 1-го стану Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії.

За даними «Пам'ятної книжки Санкт-Петербурзької губернії» за 1905 рік населений пункт називався селище Преображенське. 360 десятин землі у Преображенському належали почесному громадянину Миколі Валентиновичу Сазікову, а також 5 десятин — архітектору Свіньїну та нащадкам професора Академії художеств Шишкіна[1].

До 1919 мало статус селища при станції Преображенській, оскільки в околицях станції квартирував Преображенський кавалерійський полк. 1919 селище було перейменовано на честь революціонера Миколи Толмачова.

З 1917 до 1927 року існувала Толмачовська волость Лузького повіту[2].

За даними 1933 року Толмачово було дачним селищем та адміністративним центром Толмачовської сільради Лузького району, до якої входили 13 населених пунктів: села Болото, Жельці, Заполля, Кемка, Пустинь, Сітенка й дачні селища Железо, Ляпунов Двір, Плоске, Скобельцино, Толмачово, Шалога загальним числом населення 2 504 особи[3].

Станом на 1 січня 1935 року населення дачного селища Толмачово становило 1 600 осіб[4].

1936 року до складу Толмачовської сільради входили 15 населених пунктів, 1034 господарства й 7 колгоспів[5].

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташовано у центральній частині району на правому березі річки Луга. У селищі є станція Толмачово залізничної лінії Санкт-ПетербургЛуга.

За 2 кілометри на схід проходить автошлях «Псков».

Економіка[ред. | ред. код]

У селищі розміщується завод залізобетонних виробів і металоконструкцій[6] на правому березі річки Луга. На лівому березі розташовано Лузький завод залізобетонних виробів[7]. Також у селищі розташований Лузький комбікормовий завод[8].

Неподалік від селища Толмачово розташований нині закритий будинок відпочинку «Живий струмок».

Транспорт[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на будівлі станції

Селище розташовано за 124 кілометри на південь від Санкт-Петербурга й за 15 км на північ від районного центру, міста Луги, на обох берегах річки Луги. Два зупиночних пункти приміського залізничного сполучення: на правому березі річки Луга — станція Толмачово, на лівому березі — платформа Партизанська. На обох зупиняються всі приміські електропоїзди, окрім експресів Санкт-Петербург — Луга — Санкт-Петербург і швидкого приміського поїзда «Плесковъ» Санкт-Петербург — Псков — Санкт-Петербург[9].

На річці Луга є пристань, розташована на правому березі, біля станції Толмачово. До початку 1990-их років на річці діяла регулярна пасажирська лінія Толмачово — Хілок. У Толмачово була суднобудівна верф і річковий вокзал[10]. У 1980-их роках пасажирське сполучення здійснювалось пароплавами типу «Зірниця», нині судноплавство річкою практично відсутнє, будівля верфі руйнується.

Автобусне сполучення з містом Луга та найближчими селами[11]. Лівобережною частиною селища проходять автобусні маршрути 110 «Луга — Миколаївське» та 110Б «Луга — Осьміно»[12].

Освіта і культура[ред. | ред. код]

У селищі є середня школа. Офіційною датою заснування школи вважається 1 листопада 1901 року[13]. Є також музична школа й дитячий садок. До числа освітніх закладів належить Толмачовський дитячий будинок.

Заклади культури представлені муніципальним закладом «Соціально-культурний центр дозвілля й відпочинку», до складу якого входять будинок культури в Толмачово, а також клуби й бібліотеки у населених пунктах Толмачовського міського поселення[14]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Поряд із сучасним селищем, у садибі Затишшя жив російський письменник Михайло Салтиков-Щедрін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Пам'ятна книжка Санкт-Петербурзької губернії. 1905», стор. 161, 176
  2. Волосні ради Ленінградської губернії
  3. Адміністративно-територіальний поділ Ленінградської області. — Л., 1933, стор. 47, 271
  4. Адміністративно-економічний довідник з Ленінградської області. — Л., 1936, стор. 24
  5. Адміністративно-економічний довідник з Ленінградської області. — Л., 1936, стор. 158
  6. Стабільність — запорука успіху
  7. Лузький завод ЗБІ, ТзОВ — Виробництво залізобетонних виробів
  8. Лузький комбікормовий завод (ЛККЗ), ВАТ, Толмачово: Компанії: ALL.BIZ: Росія
  9. Розклад руху приміських поїздів Санкт-Петербург. Розклад електричок
  10. Водний транспорт Ленінградської області
  11. Толмачовське міське поселення — Розклад руху транспорту
  12. Інфо ЛУГА — Розклад руху автобусів міста Луга й району
  13. МОУ «Толмачовська середня загальноосвітня школа» — Головна сторінка
  14. Толмачовське міське поселення — Заклади освіти і культури

Література[ред. | ред. код]

  • Баскаченко І., Зерцалов В. Луга, Л.-1964
  • Зерцалов В. І. Луга: Путівник, Л.-1972
  • ВРЕ