Тосно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Тосно
Тосно

Тосно.Переход.JPG

Прапор Coat of Arms of Tosno[d]
Прапор Герб

Координати 59°33′ пн. ш. 30°54′ сх. д.H G O

Країна Росія Росія
Регіон Ленінградська область
Муніципальний район Тосненський
Дата заснування 1500
Перша згадка 1500
Місто з 1963
Висота центру бл. 37 м
Населення 36 238  (2010)
Катойконім тосненці, тосненець, тосненка
Міста-побратими Обухів, Полоцьк, Рогачов і Суоярві
Телефонний код 81361
Поштовий індекс 187000-187003
Код ЗКАТУ 41466
GeoNames 481964
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт tosnocity.ru
Тосно. Карта розташування: Росія
Тосно
Тосно
Тосно (Росія)
Тосно. Карта розташування: Ленінградська область
Тосно
Тосно
Тосно (Ленінградська область)

То́сномісто1963, перша згадка в 1500) у Росії, адміністративний центр Тосненського району Ленінградської області.

Населення — 36,2 тис. мешканців (2010).

Місто розташовано на березі річки Тосна (бассейн Неви), за 54 км на південний схід від Санкт-Петербурга. Доїхати до нього можна електропоїздами з Московського вокзалу, а також на комерційному автобусі К-610 від станції метро «Зоряна».

Назва міста пов'язана з його розташування на р. Тосна (лівий приток Неви). Рання форма гідроніма Тьсна з балтійського Tusna (з давньопруської мови tusan «тихий»).

Історія[ред. | ред. код]

  • 1500 рік — «Тосна Матуево на реце на Тосной» з проживаючими у ній двома господарями Бориском і Мартинком Матюковими село згадується в Новгородській писемній книзі. Входило у склад Водської пятини Новгородської феодальної республіки.
  • 1714 рік — по указу Петра I у село були переселені селяни із центральних областей Росії. Засновані Тосненський Ям і Ямськая слобода.
  • 1717 рік — будівництво церкви Казанської ікони Божої Матері.
  • В 1840-х роках для будівництва залізниці «Санкт-ПетербургМосква» у село були зігнані тисячі кріпосних селян.
  • 1860 рік — відкриття церковно-приходської школи.
  • 1892 рік — станція Тосно перетворена в залізничний вузол.
  • 1930 рік — село Тосно стає адміністративним центром організованого Тосненського району.
  • 1931 рік — початок електрифікації селища.
  • З 29 серпня 1941 року до 26 січня 1944 року — окуповане гітлерівцями під час Німецько-радянської війни. У ході воєнних дій село було повністю знищене, населення району забрано німцями. Після війни село відновлено.
  • 1962 рік — створено місцеве радіомовлення.
  • 1963 рік — указом Президіуму Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки селище перетворено в місто обласного підпорядкування.

Нині Тосно — великий залізничний вузол за 53 км на південь від Санкт-Петербурга, в об'їзд міста також проходить автомобільна магістраль Санкт-Петербург — Москва.

Населення[ред. | ред. код]

1897[1] 1926[2] 1939[3] 1945 1949 1959[4] 1970[5] 1979[6] 1989[7] 2002[8] 2010[9]
2798 4896 10170 4764 9200 15138 19564 24062 32459 38683 36238

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Незалежна районна суспільно-політична газета «Тосненский Вестник» виходить щотижня, по середам і суботам. Розповсюджується як через роздріб (мережа кіосків «ТосноПечати»), так і за передплатою.

Економіка[ред. | ред. код]

У місті діють три підприємства зі 100 % іноземним капіталом:

  • Завод «Тосно-Эра» (Henkel);
  • Завод Caterpillar;
  • Завод сантехніки іспанської компанії Roca Group;

Також працюють такі промислові підприємства:

  • Завод полімерних виробів компанії «Леноблгаз»;
  • завод «Тепловое оборудование»;
  • «Завод Стройдеталь» та ін.

За 2007 рік підприємствами району відвантажено промислової продукції на суму 12,7 млрд рублів.

Памя'тки, соціальна сфера, спорт[ред. | ред. код]

  • 1995 — відкрита Тосненськая картинна галерея.
  • 1998 — відкрився історико-краєзнавчий музей.

В Тосно знаходиться декілька пам'ятників («невідомому солдату», «жертвам радіаційних катастроф») і меморіальних досок (кам'яний літопис).

Є екскурсійне бюро і змога організувати мисливські тури.

З 2004 року в Тосно й Тосненському районі щорічно проходить аматорське авторалі «Ралі Тосно» — один із центральних автоперегонів у Ленінградській області автоспортсменів-аматорів.

У 2009 році відкрито басейн «Лазурний».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н.А. Тройницкого. — Спб., 1905, с. 197.
  2. Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L’U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Северный район. Ленинградско-Карельский район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928, с. 107.
  3. РГАЭ, ф. 1562, оп. 336, д. 1248, лл. 83-96.
  4. Перепис населення СРСР 1959 року
  5. Перепис населення СРСР 1970 року
  6. Перепис населення СРСР 1979 року
  7. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення РСФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю
  8. Чисельність населення Росії, федеральних округів, суб'єктів Російської Федерації, районів, міських поселень, сільських населених пунктів - райцентрів і сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі і більше чоловік
  9. Чисельність постійного населення Російської Федерації за містами, селищами міського типу і районам на 1 січня 2010 року

Посилання[ред. | ред. код]