Луга (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луга
50°52′03″ пн. ш. 24°08′44″ сх. д. / 50.86750000002777483° пн. ш. 24.14555556002777692° сх. д. / 50.86750000002777483; 24.14555556002777692
Витік у селі Колпитові
• координати 50°35′30″ пн. ш. 24°46′01″ сх. д. / 50.59170000002777812° пн. ш. 24.767200000027777662° сх. д. / 50.59170000002777812; 24.767200000027777662
Гирло Західний Буг
• координати 50°52′03″ пн. ш. 24°08′44″ сх. д. / 50.86750000002777483° пн. ш. 24.14570000002778016° сх. д. / 50.86750000002777483; 24.14570000002778016
Басейн Басейн Західного Бугу
Країни:  Україна
Регіон Волинська область
Довжина 93 км
Площа басейну: 1348 км²
Притоки: Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лу́га (стародавня назва — Луг) — річка в Україні, у межах Володимирського району Волинської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина бл. 93 км, площа басейну 1348 км². Характер річки — рівнинний, вона протікає в болотистій заплаві завширшки до 2 км. Русло звивисте, завширшки 10—25 м, завглибшки 1—1,5 м. Похил річки 0,7 м/км. Живлення — ґрунтові води, атмосферні опади. Взимку льодовий покрив нестійкий, навіть у сильні морози. Найвищий рівень води під час весняного паводку — в березні-квітні, найнижчий — в липні-серпні.

Мінералізація води р. Луга (м. Володимир) в середньому становить: весняна повінь — 467 мг/дм³; літньо-осіння межень — 484 мг/дм³; зимова межень — 506 мг/дм³.[1]

Споруджено понад 20 ставків.

Розташування[ред. | ред. код]

Луга бере початок у межах Горохівської височини з двох витоків: один з них, за назвою Луга-Свинорийка, розташований у Локачинському районі — біля села Гранатова, інший витік (власне Луга) розташований у селі Колпитові (Луга-Свинорийка впадає в Лугу біля села Чесний Хрест). Річка тече спочатку на захід і північний захід, потім на північ, у нижній течії — переважно на північний захід. Впадає до Західного Бугу на північно-західній околиці міста Устилуга.

Найбільші притоки: Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва).

На берегах Луги розташовані міста: Володимир, Устилуг, Локачі.

Природа й екологічний стан[ред. | ред. код]

Рибне населення — щука, окунь, сом, минь, в'язь, головень, плітка, плоскирка, краснопірка, карась, пічкур, верховодка.

Екосистема Луги зазнала сильного антропогенного впливу — на деяких ділянках її русло штучно випрямлене, обваловане захисними дамбами. В повоєнний період заплави Луги інтенсивно осушувалися. Меліорація призвела до зміни гідробіологічного режиму річки — замулення її джерел, зменшення водного стоку. Непоодинокі випадки забруднення Луги побутовими стічними водами, неочищеними викидами промислових підприємств.

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с. ISBN 966-521-397-0

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]