Волхов (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волхов
рос.  Волхов
WolkhowHerb.gif WolkhowPrapor.gif
Герб Волхова Прапор Волхова
Volkhov train station.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ленінградська область
Муніципальний район Волховський
Код ЗКАТУ: 41 408
Код ЗКТМО: 41609101001
Основні дані
Час заснування: 27 грудня 1933
Статус міста з 27 грудня 1933 року
Населення 46 596 (перепис 2002 року)
Площа 108,21 км²
Густота населення 431 осіб/км²
Поштовий індекс 187401 і 187403
Телефонний код +7 +7(81363)
Географічні координати: 59°55′ пн. ш. 32°21′ сх. д. / 59.917° пн. ш. 32.350° сх. д. / 59.917; 32.350Координати: 59°55′ пн. ш. 32°21′ сх. д. / 59.917° пн. ш. 32.350° сх. д. / 59.917; 32.350
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Водойма Волхов
Міста-побратими ФінляндіяЯрвенпяя
ШвеціяСундсвалль
Норвегія Мушьоен
Найближча залізнична станція Волховстрой-І
Волховстрой-ІІ
Влада
Адреса 187402, Росія Росія, місто Волхов, вулиця Кірова, буд. 32
Телефон: +7(81363)27979
Веб-сторінка
voladm@yandex.ru
Міський голова Смольникова Валентина Сергіївна
Карта
Волхов (Росія)
Волхов
Волхов

Волхов (Ленінградська область)
Волхов
Волхов


CMNS: Волхов на Вікісховищі

Волхов

Волхов (до 1940 — Волховстрой) — місто обласного підпорядкування Ленінградської області, має статус міського поселення. Центр Волховського району, у склад якого входить. Розташоване на річці Волхов. Великий вузол залізниць і автомобільних доріг.

Історія[ред. | ред. код]

На території міста існували поселення ще з часів Неоліту, східні слов'яни заселилися тут у VIII столітті. Села, з яких склався сучасний Волхов, стояли на річці Волхов, яка була частиною «шляху із варягів у греки».
До ХХ століття ці села майже не розвивались, але у 1901 році почалося будівництво залізниці Санкт-ПетербургВологда, і біля села Званка у 1904 була побудована однойменна станція.
За планом ГОЕЛРО 19 грудня 1930 була урочисто відкрита збудована Волховська ГЕС. У серпні 1929 Рада Праці і Оборони розпорядилася почати будівництво у Волхові Волховського Алюмінієвого Заводу, який був зданий в експлуатацію 14 травня 1932 року, тоді ж був отриманий перший алюміній. В 1933 році села Званка і Дубовики, а також робочі селища залізничників і будівників електростанції й заводу були об'єднані у місто, яке отримало назву Волховстрой (перекладається як Волховбуд). У 1940 році місто було перейменоване на Волхов.
У листопаді-грудні 1941 року 54-та армія під командуванням Федюнінського І. І. вела біля Волхова запеклі бої, в яких ворог був відкинутий назад, і плани Гітлера взяти Ленінград у друге кільце блокади були рішучо зірвані. У роки Блокади Ленінграда Волхов став пунктом, з якого через Дорогу Життя до заблокованого міста доставлялися продукти харчування й боєприпаси, у зворотному напрямку перевозили евакуйованих ленінградців.
Зараз Волхов — великий транспортний і промисловий центр Ленінградської області.

Влада та місцеве самоврядування[ред. | ред. код]

Волхов за Міським поселенням керує міська адміністрація, голова — Смольникова Валентина Сергіївна. Міська адміністрація підпорядкована районній адміністрації Волховського району.

Населення[ред. | ред. код]

В місті проживає 46 596 мешканців, населення скорочується. У місті дуже низький рівень безробіття — всього 0,5%[1].

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Значна частина населення міста зайнята у промисловості, яка представлена такими підприємствами[1][2][3]:

Сфера послуг і малий бізнес[ред. | ред. код]

У місті так само стабільно працюють підприємства сфери послуг, які надають мешканцям послуги суспільного харчування, торгівлі і побутового обслуговування.
Розвивається і малий бізнес: у місті зареєстровано 339 юридичних осіб і 811 приватних підприємців[2]. Цьому допомагає Волховський бізнес-інкубатор, який працює з 1995 року[1].

Транспорт[ред. | ред. код]

Волхов — потужний залізничний вузол: звідти їдуть поїзди до Чудова, Мги, Лодєйного Поля і Тихвину. У межах міста є 4 залізничні станції: Волховстрой-І, Волховстрой-ІІ, Новожовтневий й Мурманські Ворота. Також у місті розташовані локомотивні депо ТЧЕ-21 (експлуатаційне) і ТЧР-21 (ремонтне депо електровозів) «Волховстрой», вагонні депо ВЧД-17 (ремонтне) і ВЧДЕ-28 (експлуатаційне) «Волховстрой», Мостобудівний поїзд № 46, Колійнобудівна машинна станція № 77 і управління Волховстроївського відділення Жовтневої Залізниці.
У місті також є автотранспортні підприємства, зокрема, автобусний парк[1], які забезпечують місто пасажирськими й вантажними перевезеннями автотранспортом.
В місті є 3 моста через Волхов: 1 залізничний, 1 автомобільний і 1 пішохідний. Також на південній околиці міста Волхов перетинає залізничний міст обвідної залізниці, а з півночі — автомобільний міст обвідної дороги.

Культура[ред. | ред. код]

Культура, спорт, туризм[ред. | ред. код]

В місті діє 2 будинки культури, бібліотека імені Пушкіна О. С., дитяча бібліотека[1].
Про історію Волхова вам розкажуть у Музеї Історії міста Волхов, який розташований у будинку відомого інженера Г. Й. Графтіо[6]. Також там ви впізнаєте про життя будівника Волховської ГЕС Графтіо Г. Й., подивитеся, як він жив (у будинку зберігся інтер'єр 1924 року і особистий автомобіль Графтіо, подарований йому радянським урядом у 1946 році), ознайомитеся з образотворчим мистецтвом волховчан, подивитеся на експозиції, які присвячені містам-побратимам Волхова[6].
У місті є 3 готелі: «Званка», «Відпочни» (рос. «Отдохни») і «Металург»[7].
Для задоволення потреб у спорті у Волхові діє 2 міських стадіона, 2 ФОКа, плавальний басейн і спортивна школа.

Освіта[ред. | ред. код]

В місті налічується 12 дитячих садків і 9 шкіл. Так само у Волхові є установи вищої і середньої спеціальної освіти[3]:

Соціально-побутове забезпечення[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У Волхові діють багато установ з охорони здоров'я, зокрема:

Також потреби населення у медичній допомозі і соціальному захисті забезпечують:

Побут[ред. | ред. код]

Місто повністю забезпечене електроенергією, яка надходить з Волховської ГЕС, також працюють 2 котельні і ДП «Водоканал-Сервіс», яке керує водопроводом і каналізацією Волхова, зокрема двома водоочисними спорудами і трьома комплексами очищення стічних вод[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]